У теплу пору року, особливо в країнах з теплим і вологим кліматом, слід побоюватися зараження дирофіляріозом. Однак трапляються випадки зараження і в Україні, переважно в південних областях. За офіційними статистичними даними дирофіляріоз - єдиний трансмісивний гельмінтоз місцевого характеру, що реєструється в Україні і має тенденцію до зростання. «Зла нитка» - так з латинської перекладається слово дирофіляріоз.

 Дирофіляріоз - небезпечне природно-осередкове гельмінтозне захворювання людини, собак, кішок і диких тварин сімейства псових та котячих.

  Збудники - дирофілярії: це тонкі ниткоподібні глисти білого кольору, довжиною до 13,5 - 15 см, шириною до 1,2 мм. Належать до класу круглих черв'яків.

  Дирофіляріоз - це захворювання, яке викликається паразитуванням дирофілярії в організмі людини. Зараження людини відбувається через укуси комарів. Паразитичний черв'як на стадії личинки проникає під шкіру в місці укусу і починає рости, при цьому гельмінт зберігає рухливість. Комарів, в свою чергу, заражають домашні собаки, кішки, деякі інші тварини.

  Проблема дирофіляріозу обумовлена широкою циркуляцією збудника в природному середовищі і відсутністю належних заходів по виявленню і дегельмінтизації заражених тварин.

  Збільшення числа бродячих тварин, масова їх міграція в природі і населених пунктах, процес урбанізації і потепління клімату сприяють зростанню передачі дирофіляріозу від диких м'ясоїдних до домашніх тварин і людини. В умовах міської квартири передача інвазії при наявності хворої собаки або кішки може здійснюватися цілодобово «підвальними» комарами.

  Людина заражається тільки при укусі кровосисних комах, в основному комарів. Безпосередньо від собак і кішок людина не заражається.

З моменту зараження (укусу комара) до утворення пухлини проходить не менше 1 місяця, а іноді до 2 років.

  Перші симптоми захворювання - безболісна пухлина, у місці локалізації якої відчувається сверблячка і печія, набряк, почервоніння, підвищення температури, головний біль, нездужання, погіршення зору.

   Характерним симптомом захворювання є:

1. Міграція гельмінта, що виражається в пересуванні (ворушіння під шкірою) чи ущільненні пухлини під шкірою. Відстань, на яку переміщається гельмінт, складає від декількох до десятків сантиметрів.

2. Клінічні прояви захворювання визначаються локалізацією гельмінта. Найчастіше спостерігається ураження очей, голови, шиї, тулуба, рук, ніг.

  Отже, локалізація паразита носить досить різноманітний характер. Найбільш поширений дирофіляріоз органів зору, при цьому уражаються повіки, кон'юнктива, передня камера ока, очниці. У хворих починається свербіж, відчуття ворушіння стороннього тіла в оці, у деяких відзначаються сильні болі в ділянці ока, сльозотеча.

  При несвоєчасному видаленні гельмінта виникають ускладнення у вигляді абсцесу або фурункула з гельмінтом всередині.

  Зазвичай хворі із дирофіляріозом звертаються до різнопрофільних лікарів від офтальмолога до онколога через різномаїття клінічних ознак та локалізації, але найефективнішим є хірургічне видалення гельмінта із подальшим його дослідженням у паразитологічній лабораторії для підтвердження діагнозу.

  Для того, щоб уникнути зараження господарям собак і кішок необхідно виключити їх контакт з бездомними тваринами і провести обробку вихованця спеціальним ліками. Потрібно здійснювати захист від укусів комах за допомогою репелентів та інсектицидів.

При перших ознаках захворювання терміново звертайтесь до свого сімейного лікаря.

Пам'ятайте, Ваше здоров'я - у Ваших руках!

                                                                                                                                                      

За матеріалами ВОЦЗ підготувала помічник лікаря - епідеміолога  ЦПМСД  Т.Свиргун