Державні службовці у своїй діяльності керуються принципами етики державної служби, що ґрунтуються на положеннях Конституції України, законодавства про державну службу та запобігання корупції, а саме:

1) служіння державі і суспільству; 2) гідної поведінки; 3) доброчесності; 4) лояльності; 5) політичної нейтральності; 6) прозорості і підзвітності; 7) сумлінності.

В Законі України «Про запобігання корупції» від 14.10.2014 № 1700-VII (далі Закон) правилам етичної поведінки присвячений цілий розділ.

Стаття 38 Закону говорить, що особи, на яких поширюється дія цього Закону  під час виконання своїх службових повноважень зобов’язані неухильно додержуватися вимог закону та загальновизнаних етичних норм поведінки, бути ввічливими у стосунках з громадянами, керівниками, колегами і підлеглими.

 Новий Розділ щодо правил етичної поведінки визначає певні принципи дотримання цих правил, які в себе включають політичну нейтральність, неупередженість, компетентність і ефективність, нерозголошення інформації, утримання від виконання незаконних рішень чи доручень. Що ж означають ці ключові поняття??

Стаття 40 Закону визначає, що  політична неупередженість – це необхідність при виконанні своїх службових повноважень дотримуватися політичної нейтральності, уникати демонстрації у будь-якому вигляді власних політичних переконань або поглядів, не використовувати службові повноваження в інтересах політичних партій чи їх осередків або окремих політиків.

Неупередженість відповідно до Закону – це необхідність осіб, на яких поширюється дія цього Закону, діяти неупереджено, незважаючи на приватні інтереси, особисте ставлення до будь-яких осіб, на свої політичні погляди, ідеологічні, релігійні або інші особисті погляди чи переконання.

Стаття 42 Закону говорить про такі поняття як  компетентність і ефективність. Ці поняття вказують на необхідність сумлінно, компетентно, вчасно, результативно і відповідально виконувати службові повноваження та професійні обов’язки, рішення та доручення органів і осіб, яким вищезазначені особи є підпорядковані, підзвітні або підконтрольні, не допускати зловживань та неефективного використання державної і комунальної власності.

Поняття нерозголошення інформації визначається як необхідність не розголошувати і не використовувати в інший спосіб конфіденційну та іншу інформацію з обмеженим доступом, що стала відома у зв’язку з виконанням своїх службових повноважень та професійних обов’язків, крім випадків, встановлених законом.

Більш розширено трактується стаття 44 Закону  утримання від виконання незаконних рішень чи доручень. Вона вказує на те, що особи визначені цим Законом зобов’язані:

- незважаючи на приватні інтереси, утримуватись від виконання рішень чи доручень керівництва, якщо вони суперечать закону;

- самостійно оцінювати правомірність наданих керівництвом рішень чи доручень та можливу шкоду, що буде завдана у разі виконання таких рішень чи доручень;

- у разі отримання для виконання рішення чи доручення, на їх думку незаконного або такими, що становлять загрозу охоронюваним законом правам, свободам чи інтересам окремих громадян, юридичних осіб, державним або суспільним інтересам, повинні негайно в письмовій формі повідомити про це керівника органу, підприємства, установи, організації, в якому вони працюють.

Аналізуючи вищезазначене можна дійти висновку, що ці ключові тези визначені новим Законом дають розуміння державним службовцям про ті рамки за які особа, уповноважена на виконання функцій держави чи місцевого самоврядування при виконанні своїх службових повноважень не має виходити. А просте дотримання цих правил дозволить дотримуватись чинного законодавства України, а також дасть можливість сміливо назвати себе державним службовцем.

Юридичний сектор управління

 

ЗАТВЕРДЖЕНО 
постановою Кабінету Міністрів України 
від 11 лютого 2016 р. № 65

Правила етичної поведінки державних службовців

  1. Загальні положення
  2. Ці Правила регулюють моральні засади діяльності державних службовців та полягають у дотриманні принципів етики державної служби.
  3. Державні службовці у своїй діяльності керуються принципами етики державної служби, що ґрунтуються на положеннях Конституції України, законодавства про державну службу та запобігання корупції, а саме:

1) служіння державі і суспільству;

2) гідної поведінки;

3) доброчесності;

4) лояльності;

5) політичної нейтральності;

6) прозорості і підзвітності;

7) сумлінності.

  1. Під час прийняття на державну службу особа ознайомлюється з цими Правилами та зобов’язана їх дотримуватися у своїй подальшій службовій діяльності.
  2. Принципи етики державної служби
  3. Служіння державі і суспільству передбачає:

1) чесне служіння і вірність державі;

2) забезпечення державних інтересів під час виконання завдань та функцій держави;

3) сприяння реалізації прав та законних інтересів людини і громадянина;

4) формування позитивного іміджу держави.

  1. Гідна поведінка передбачає:

1) повагу до гідності інших осіб;

2) ввічливість та дотримання високої культури спілкування;

3) доброзичливість і запобігання виникненню конфліктів у стосунках з громадянами;

4) недопущення, у тому числі поза державною службою, дій і вчинків, які можуть зашкодити інтересам державної служби чи негативно вплинути на репутацію державного службовця.

  1. Доброчесність передбачає:

1) спрямованість дій на захист публічних інтересів, забезпечення пріоритету загального блага громадян над особистими, приватними або корпоративними інтересами;

2) неприпустимість використання державного майна в особистих цілях;

3) недопущення наявності конфлікту між публічними і особистими інтересами;

4) нерозголошення та невикористання інформації, що стала відома у зв’язку з виконанням державним службовцем своїх обов’язків, у тому числі після припинення державної служби, крім випадків, установлених законом;

5) недопущення надання будь-яких переваг і виявлення прихильності до окремих фізичних та юридичних осіб, політичних партій, громадських і релігійних організацій.

  1. Лояльність передбачає:

1) добросовісність щодо виконання рішень Верховної Ради України, Президента України, Кабінету Міністрів України та державного органу, в якому працює державний службовець, незалежно від своїх власних переконань і політичних поглядів;

2) утримання від будь-яких проявів публічної критики діяльності державних органів, їх посадових осіб;

3) коректне ставлення до керівників і співробітників державного органу під час виконання державним службовцем своїх обов’язків.

  1. Політична нейтральність передбачає:

1) недопущення впливу політичних інтересів на дії та рішення державного службовця;

2) відмову від публічної демонстрації політичних поглядів і симпатій;

3) дотримання вимог стосовно обмежень щодо політичної діяльності, встановлених законом стосовно окремих категорій державних службовців;

4) уникнення використання символіки політичних партій під час виконання державним службовцем своїх обов’язків;

5) забезпечення прозорості у відносинах з особами, що виконують політичні функції.

  1. Прозорість і підзвітність передбачає:

1) відкритість та доступність інформації про діяльність державного службовця, крім випадків, визначених Конституцією та законами України;

2) для державних службовців першої та другої категорії:

- ведення обліку телефонних розмов та особистих зустрічей з представниками політичних партій, народними депутатами України, суб’єктами господарювання або їх уповноваженими особами, а також надання інформації про такі розмови та зустрічі у порядку, встановленому законодавством про доступ до публічної інформації;

- ведення обліку фактів використання транспортних засобів, майна, інших матеріальних та нематеріальних активів, наданих за рахунок фізичних чи юридичних осіб у службових цілях.

  1. Сумлінність передбачає:

1) добросовісне, чесне та професійне виконання державним службовцем своїх обов’язків, виявлення ініціативи і творчих здібностей;

2) постійне підвищення рівня своєї професійної компетентності та удосконалення організації службової діяльності;

3) недопущення ухилення від прийняття рішень та відповідальність за свої дії та рішення.

III. Відповідальність за порушення цих Правил

  1. За порушення цих Правил державні службовці несуть дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.

 1. Запобігання проявам корупції 

     4.1. Державний службовець зобов'язаний неухильно дотримуватись обмежень і заборон, передбачених Законами України "Про засади запобігання і протидії корупції" ( 3206-17 ), "Про державну службу" ( 3723-17 ) та "Про правила етичної поведінки" ( 4722-17 ), уникати дій, які можуть бути сприйняті як підстава підозрювати його в корупції. Своєю поведінкою він має продемонструвати, що не терпить будь-яких проявів корупції, відкидає пропозиції про незаконні послуги, чітко розмежовує службу і приватне життя, при найменших ознаках корумпованої поведінки інформує керівника свого структурного підрозділу. { Абзац перший пункту 4.1 розділу ІV із змінами, внесеними згідно з Наказом Національного агентства України з питань державної служби N 194 ( z1768-12 ) від 28.09.2012 }

Державному службовцю, який має відомості про вчинення іншими державними службовцями порушень вимог, передбачених Законами України "Про державну службу" ( 3723-12 ), "Про засади запобігання і протидії корупції" ( 3206-17 ), "Про правила етичної поведінки" ( 4722-17 ) цими Загальними правилами, слід передавати такі відомості керівнику органу державної влади. { Абзац другий пункту 4.1 розділу IV із змінами, внесеними згідно з Наказом Головного управління державної служби N 176 ( z0973-11 ) від 19.07.2011, Наказом Національного агентства України з питань державної служби N 194 ( z1768-12 ) від 28.09.2012 }
4.2. Державний службовець має дотримуватися спеціальних обмежень, передбачених статтею 12 Закону України "Про державну службу" ( 3723-12 ) та Законом України "Про засади запобігання і протидії корупції" ( 3206-17 ).

{ Пункт 4.2 розділу IV в редакції Наказу Головного управління державної служби N 176 ( z0973-11 ) від 19.07.2011 }

4.3. Державному службовцю забороняється безпосередньо або через інших осіб одержувати неправомірну вигоду або дарунки (пожертви) від юридичних або фізичних осіб відповідно до положень частини першої статті 8 Закону України "Про засади запобігання і протидії корупції" ( 3206-17 ). { Абзац перший пункту 4.3 розділу IV із змінами, внесеними згідно з Наказом Національного агентства України з питань державної служби N 194 ( z1768-12 ) від 28.09.2012 }

У разі надходження пропозиції від юридичних або фізичних осіб щодо неправомірної вигоди або дарунка (пожертви) державний службовець зобов’язаний діяти відповідно до статті 16 Закону України "Про правила етичної поведінки" ( 4722-17 ). { Пункт 4.3 розділу IV доповнено абзацом другим згідно з Наказом Національного агентства України з питань державної служби N 194 ( z1768-12 ) від 28.09.2012 }

{ Пункт 4.3 розділу IV в редакції Наказу Головного управління державної служби N 176 ( z0973-11 ) від 19.07.2011 } 

4.4. Якщо державний службовець виявив неправомірну вигоду або дарунок (пожертву) у своєму службовому приміщенні чи отримав його в інший спосіб, він зобов'язаний невідкладно письмово повідомити про цей факт свого безпосереднього керівника, але не пізніше одного робочого дня. { Абзац перший пункту 4.4 розділу IV із змінами, внесеними згідно з Наказом Національного агентства України з питань державної служби N 194 ( z1768-12 ) від 28.09.2012 }

Про виявлення неправомірної вигоди або дарунка (пожертви) складається акт у довільній формі, в якому зазначаються характеристики неправомірної вигоди або дарунка (пожертви) та обставини, за яких його було виявлено. Акт підписується державним службовцем, який виявив неправомірну вигоду або дарунок (пожертву), та безпосереднім керівником. { Абзац другий пункту 4.4 розділу IV в редакції Наказу Національного агентства України з питань державної служби N 194 ( z1768-12 ) від 28.09.2012 }

Якщо керівник органу державної влади виявив неправомірну вигоду або дарунок (пожертву), акт про виявлення неправомірної вигоди або дарунка (пожертви) підписує керівник органу державної влади та його заступник. { Пункт 4.4 розділу IV доповнено абзацом третім згідно з Наказом Національного агентства України з питань державної служби N 194 ( z1768-12 ) від 28.09.2012 } 

4.5. Керівники органів чи їх структурних підрозділів у разі виявлення чи отримання інформації про вчинення підлеглим корупційного діяння або порушення спеціальних обмежень, встановлених Законом України "Про засади запобігання і протидії корупції" ( 3206-17 ), в межах своєї компетенції зобов'язані вжити заходів до припинення таких діянь та негайно повідомити про їх вчинення будь-який з державних органів, зазначених у частині п'ятій статті 5 цього Закону.

{ Пункт 4.5 розділу IV в редакції Наказу Головного управління державної служби N 176 ( z0973-11 ) від 19.07.2011 } 

4.6. Державні службовці повинні дотримуватися цих Загальних правил. За порушення законодавства про державну службу державні службовці несуть відповідальність відповідно до Закону України "Про державну службу" ( 3723-12 ).

За порушення правил етичної поведінки державні службовці несуть відповідальність відповідно до статті 18 Закону України "Про правила етичної поведінки" ( 4722-17 ). { Пункт 4.6 розділу IV доповнено новим абзацом згідно з Наказом Національного агентства України з питань державної служби N 194 ( z1768-12 ) від 28.09.2012 }