В нашому дорослому житті велику частину нашого часу ми проводимо на роботі. Досвід роботи на робочому місці є одним з факторів, що визначають наше загальне благополуччя. Роботодавці і менеджери, які впроваджують ініціативи на робочих місцях з метою зміцнення психічного здоров'я та підтримки співробітників, які страждають психічними розладами, бачать не тільки здоров'я своїх співробітників, але і ефективність їх роботи. З іншого боку, негативне робоче середовище може призвести до проблем з фізичним і психічним здоров'ям, шкідливому вживанню алкоголю або психоактивних речовин, абсентеїзму і зниження продуктивності праці.

Депресія і тривожні розлади є поширеними психічними розладами, які впливають на нашу здатність працювати продуктивно. У глобальному масштабі більше 300 мільйонів чоловік страждають від депресії, яка може призвести до інвалідності. Понад 260 мільйонів людей живуть з тривожними розладами. Багато з цих людей страждають від обох цих розладів. Кількість людей, що живуть з депресією, збільшилася більш ніж на 18% в період між 2005 і 2015 роками. У сукупності частка психічних, неврологічних розладів і розладів, пов'язаних з вживанням психоактивних речовин, є дуже високою і становить 13% від загального глобального тягаря хвороб у світі. Більше 80% цих хвороб припадає на людей, що живуть в країнах з низьким і середнім рівнем доходу. Однаково великі економічні наслідки поганого психічного здоров'я. Світовий економічний форум / Гарвардська школа вивчення громадської охорони здоров'я підрахували, що кумулятивний глобальний вплив психічних розладів на втрати економічного виробництва складуть $ 16,3 трлн. в період між 2011 і 2030 роками.

Пов'язані з роботою фактори ризику для здоров'я.

Існує безліч факторів ризику для психічного здоров'я, які можуть бути присутніми в робочому середовищі. Більшість ризиків пов'язана з взаємодією між типом роботи, організаційним та управлінським середовищем, навичками та компетенцією співробітників і підтримкою, доступною для співробітників під час виконання своєї роботи. Наприклад, людина може володіти навичками для виконання завдань, але у неї може бути занадто мало ресурсів для виконання необхідних дій або будуть прийматися невідповідні управлінські або організаційні рішення.

Ризики для психічного здоров'я включають:

  • неадекватна політика в галузі охорони здоров'я та безпеки;
  • погана практика спілкування і управління;
  • обмеження участі в прийнятті рішень або недостатній контроль над ділянкою роботи;
  • низький рівень підтримки співробітників;
  • негнучкі робочі години; а також
  • неясні завдання або організаційні цілі.

Ризики також можуть бути пов'язані зі змістом роботи, наприклад, невідповідними для компетенції людини завданнями або значним і невідкладним робочим навантаженням. Деякі робочі місця можуть нести більш високий ризик для особистості, (наприклад, співробітники гуманітарних організацій), який може впливати на психічне здоров'я і бути причиною симптомів психічних розладів або приводити до шкідливого вживання алкоголю або психоактивних речовин. Ризик підвищується в ситуаціях, коли відсутня згуртованість команди або соціальна підтримка.

Залякування і психологічне переслідування (також відоме як «мобінг») зазвичай бувають причиною пов'язаного з роботою стресу і становлять небезпеку для здоров'я працівників. Ці наслідки для здоров'я збільшують витрати для роботодавців з точки зору зниження продуктивності і збільшення обороту персоналу. Вони також можуть негативно впливати на сімейні та соціальні взаємини.

Протягом останніх десятиліть глобалізація і технічний прогрес змінили світ праці. Нові форми організації праці, трудових відносин та працевлаштування сприяли поширенню стресу і пов'язаних з ним розладів.

Технічний прогрес і поява Інтернету викликали безліч змін і інновацій у виробничих процесах, ще більше стираючи грань між роботою і приватним життям. Працівники можуть вважати, що оперативний зв'язок з роботодавцем поза робочим часом і продовження роботи вдома - це ознака високої ефективності. Несумісність трудових і сімейних функцій, що породжує конфлікти на роботі внаслідок поведінки, тимчасових обмежень і напруги, може призводити до того, що сімейні функції буде важко або неможливо виконувати, і навпаки.

Нещодавня криза і спад у світовій економіці сприяли зростанню безробіття, бідності і соціальної ізоляції. В результаті багато підприємств були змушені згорнути економічну діяльність заради збереження своєї конкурентоспроможності. Стало популярним проводити реструктуризацію, оптимізацію і злиття, користуватися аутсорсингом і підрядом, вдаватися до масових звільнень. Реструктуризація призводить не тільки до звільнень. Працівники, які зберегли свої робочі місця після оптимізації, можуть відчувати провину перед звільненими колегами. Крім страху втратити роботу, працівники повинні також змиритися з обмеженими можливостями кар'єрного росту. При цьому працівники, що залишилися можуть бути змушені поєднувати посади, працювати в умовах зростаючого навантаження, подовженого робочого дня, відсутності контролю і рольової невизначеності.

Робота настільки важлива для здоров'я людини, що багато хто воліє працювати в важких умовах, ніж бути без роботи. Робота не тільки є джерелом грошових коштів, але і підтримує такі базові психологічні функції, як відчуття часу, соціалізація і особиста ідентичність. Безробіття асоціюється зі зниженою задоволеністю від життя, соціальної стигматизацією, втратою власної гідності і соціальних зв'язків, що негативно впливає на психічне здоров'я. Є цілий ряд досліджень, що показують, як безробіття змушує людей погоджуватися на нову, важку роль, стикатися з невизначеністю і непередбачуваністю, долати відчуття втрати контролю і проблеми ідентичності. Крім того, безробіття означає підвищений ризик наркоманії, алкоголізму, нездорового харчування, фізичної неактивності, порушень сну. Воно також асоціюється з психічними розладами - депресією і схильністю до самогубства.

Факти, накопичені за минулі десятиліття, показують вплив психосоціальних ризиків і стресу на здоров'я, безпеку, благополуччя працівників та ефективність підприємств. Результати цих досліджень свідчать про стійкий взаємозв'язок між стресом і фізичними і психічними захворюваннями. На підприємстві їх результатом є зростання абсентеїзму і презентеізма, напружені трудові відносини, зниження мотивації колективу, зростання незадоволеності, скорочення новаторства, висока плинність кадрів, поширеність внутрішніх переведень і перенавчання, і погіршення іміджу в цілому. Ці проблеми мають значний вплив на продуктивність, прямі і непрямі витрати, а також конкурентоспроможність підприємства.

Вплив стресу на здоров'я залежить від реакції організму; однак високий рівень стресу може викликати погіршення стану здоров'я, в тому числі психічні та поведінкові розлади, такі як виснаження, відчуття неспокою, депресії, а також інші фізичні розлади, такі як серцево-судинні захворювання або захворювання опорно-рухового апарату.

Як показують дослідження, напружені умови праці можуть безпосередньо впливати на добробут працівників, сприяючи поведінці, шкідливій для здоров'я. Психосоціальні ризики (відсутність гарантій зайнятості, низька свобода дій, підвищені вимоги, невідповідність зусиль результату) і стрес асоціюються з поведінковим ризиком для здоров'я, включаючи підвищене вживання алкоголю, зайву вагу, нехтування фізкультурою, куріння, розлад сну. Відчуття стресу, навантаження (в тому числі у вигляді подовженого робочого дня), невідповідність зусиль результату, а також утиски на роботі є важливими причинами алкоголізму.

Якщо робота пов'язана зі стресом, підвищується ризик ССЗ (головним чином, ішемічної хвороби), в тому числі зі смертельними наслідками. В цілому, стрес підвищує цей ризик, як мінімум, на 50 відсотків. При цьому головні психосоціальні фактори ризику включають високі вимоги, обмежену свободу дій, низький рівень підтримки, невідповідність зусиль результату, відсутність гарантій зайнятості, незадоволеність працею. Графік роботи, включаючи подовжений робочий день і змінну роботу, також корелюється з ростом захворюваності ССЗ.

Вигорання - це стан фізичного, емоційного і психічного виснаження в результаті тривалих емоційно напружених ситуацій на роботі. Синдром вигоряння можна описати як тривалу реакцію на хронічний вплив емоційних і міжособистісних психосоціальних ризиків на роботі. Він характеризується емоційним виснаженням, цинізмом (негативним, нелюдським і бездушним ставленням до одержувачів послуг), деперсоналізацією, байдужістю, заниженням особистих досягнень, а також неефективністю. Вигорання є результатом наступних психосоціальних чинників: високе (ненормоване) навантаження (кількісні та емоційні вимоги), невизначеність ролей, організаційні зміни, низька задоволеність працею і особистими досягненнями, диспропорція між роботою та приватним життям, дефіцит міжособистісних відносин і підтримки на роботі, насильство на робочому місці, в тому числі утиски і цькування.

Неспецифічними ознаками вигоряння є головний біль, безсоння, порушення режиму сну і харчування, втома, дратівливість, емоційна нестійкість і напруженість соціальних відносин. Вигорання асоціюється з алкоголізмом і захворюваннями, такими як гіпертонія та інфаркт міокарда. Серед інших ознак можна назвати занепад сил, розлад сну, вегетативної системи і різних функцій організму.

Поширеність синдрому і його визнання значно збільшилися за останні роки. У багатьох країнах були проведені дослідження для вивчення його причин, головною з яких є стрес. Ризик вигорання особливо великий у жінок. Це можна пояснити тим, що деякі психосоціальні фактори, пов'язані з вигоранням і стресом більш характерні для жінок (наприклад, подвійність ролі, що виконується ними на роботі і вдома, сприйняття ролі жінки в суспільстві і вплив соціальних очікувань, сексуальні домагання на роботі і сімейне насильство, гендерна дискримінація у вигляді більш низької оплати праці і підвищених вимог).

Депресія - поширений психічний розлад. У світі від нього страждає більше 300 мільйонів людей, вона є головною причиною інвалідності від психічних причин незалежно від статі. Характерні ознаки - пригнічений стан, втрата інтересу до життя, занепад сил, відчуття провини або власної нікчемності, розлад сну або апетиту, слабка увага. Ставши хронічними, ці проблеми можуть значною мірою підірвати здатність виконувати свої обов'язки. Депресію часто супроводжують симптоми занепокоєння в зв'язку з почуттям напруги, тривоги, а також фізичні зміни внаслідок підвищення кров'яного тиску. Люди, які страждають тривожним неврозом, зазвичай відчувають нав'язливі думки або відчуття і навіть фізичні симптоми, такі як пітливість, тремтіння, сонливість, прискорене серцебиття. У світі депресія - одна з головних причин передчасної смерті і тривалої інвалідності. Результати цілого ряду досліджень підтверджують, що у тих, хто перебуває у стресовому стані на робочому місці, ризик депресії може зрости вчетверо в залежності від статі і професійної групи.

За даними ВООЗ, щорічно від самогубства в світі гине понад 800 000 чоловік. Понад сімдесят п'ять відсотків самогубств припадає на країни з низьким і середнім рівнем доходу. Більшість самогубців - це люди працездатного віку. Суїцидальна поведінка асоціюється з синдромом депресії, причому давно доведений взаємозв'язок самогубств з психічними розладами (депресією і розладами, пов'язаними зі зловживанням наркотиками та алкоголем).

У дослідженнях, присвячених професійним аспектам і ризикам самогубства працівників, зазначався вплив таких психосоціальних ризиків, як фінансові проблеми (в тому числі внаслідок безробіття), конфлікти (в тому числі переслідування, цькування та утиски), обмежена свобода дій або низький рівень участі в процесах прийняття рішень, низький рівень соціальної підтримки, високі психологічні вимоги, тривалий робочий день.

У доповіді щодо психосоціальних ризиків в Європі, їх поширеності і стратегіях профілактики (2014 року) вказується, що 25% працівників відчувають стрес протягом всього або більшої частини робочого часу, причому стільки ж працівників вважає, що робота негативно впливає на їхнє здоров'я. Найчастіше стрес відмічається у сфері охорони здоров'я і освіти. Також найбільш значна група населення, що страждає тривожним синдромом - це працівники освіти та охорони здоров'я.

За даними дослідження (2010), проведеного Американською асоціацією психологів, у жінок і чоловіків фізично і психологічно різна реакція на стрес. Вони радикально відрізняються в способах подолання стресу і оцінці своїх можливостей. Жінки частіше за все говорять про фізичні симптоми стресу і краще справляються з ним шляхом спілкування з іншими людьми, що допомагає у подоланні стресу. Чоловіки, навпаки, менш схильні визнавати вплив стресу на своє здоров'я, їх менше хвилює необхідність долати стрес, вони не схильні довіряти психологам і використовувати стратегії, що змінюють спосіб життя і поведінку. При цьому у них частіше, ніж у жінок, відзначаються хронічні захворювання, пов'язані з високим рівнем стресу і нездоровим способом життя.

Масштаби негативного впливу стресу і його наслідків на значну частину працездатного населення планети не викликають сумнівів.

Роботодавці повинні усвідомлювати негативний вплив психосоціальних факторів в результаті перевантаження працівників і відсутність у них свободи дій в процесі виконання завдань, що в результаті викликає стрес і супутні йому розлади поведінки та здоров'я. На жаль, багато хто усвідомлює, що стрес досяг небезпечного рівня, лише тоді, коли його негативні наслідки вже вплинули на їх роботу і благополуччя. Інформованість роботодавців і працівників та їх вміння контролювати ці ризики сприяють формуванню здорового та безпечного виробничого середовища, позитивної і профілактичної корпоративної культури, підвищують зацікавленість і ефективність, забезпечують охорону здоров'я і благополуччя працівників, а також зростання продуктивності їх праці.

Кращий спосіб протидії стресу - профілактика.

Ефективна програма профілактики стресу на робочому місці вимагає належного виявлення психосоціальних ризиків і оцінки роботи що виконується і особистих проблем, що породжуються стресом. Цю оцінку слід здійснювати систематично на основі інформації працівників про будь-яких ситуації, які можуть стати причиною такого стресу.

 

Матеріал підготував: Лікар-інтерн Центру ПМСД