У відомому всім фільмі один герой часто повторював: «У нас с друзьями есть традиция: каждый год, 31 декабря, мы ходим в баню…» От і в колективу Немирівської музичної школи є традиція: на день вчителя організовувати собі екскурсії. В такий спосіб ми побачили вже всі сім чудес Вінниччини: Бушу, Лядове, палац Потоцьких, музей Пирогова, Шаргородську синагогу, Браїлівську садибу, скіфські вали…

Але є ще сім чудес України! Два з них – Кам’янець-Подільський та Хотин, ми відвідали 25 жовтня.

Для нас чудом було вже те, що серед похмурих, дощових днів 25 жовтня засяяло сонцем і обдарувало теплом. Замиготіли за вікном червоно-жовті узбіччя дороги. Звичайно, треба зупинитись, щоб помилуватись лісом, подихати його грибним повітрям. Походити по м’якій ковдрі з листя, попити гарячого чаю (і не тільки). І знову – дорога. Наш незмінний профорг, Запорожець Віталій Олександрович, мало того, що організовує подібні поїздки, та ще й сам за кермом. Скрізь возить, виконує всі наші забаганки. Мовчки.

І ось – Кам’янець-Подільський – квітка на камені… Перша за все, місто асоціюється з старим замком. «Щаслива держава, яка в часи миру готується до війни». Таким написом зустрічала колись приїжджих кам’яна брама. Оборонні укріплення в Кам’янець-Подільському вважаються зразком найкращих фортифікацій Східної Європи. Замок і сьогодні вражає своєю неприступною красою.  Кілька фото на пам'ять і – далі в дорогу. 

Півгодини – і нас привітала Чернівецька область, а саме місто Хотин – бажане місто. Дорога до Хотинської фортеці пролягла через зелений луг. До прекрасного ландшафту додалась ще одна деталь – синій-синій та широкий спокійний Дністер. Здалеку башти фортеці нагадують сільнички з гостроносими кришечками. А зблизька… Як нам не хотілось виходити з того подвір’я, оточеного височезними стінами!!! Ми спускались у підвали, підіймались на тераси, заходили у картинну галерею, і довго-довго дивились на синь річки.

І з Кам’янцем, і з Хотином пов’язані долі багатьох відомих постатей, серед яких: молдавські господарі, українські гетьмани і кошові отамани, польські королі, російські та турецькі полководці, релігійні і культурні діячі, поети, вчені, мандрівники. Протягом багатьох століть ці міста були ареною численних військових конфліктів і визначних битв світових імперій. Скільки бачили стіни цих і їм подібних фортець? Зараз тут тихо. І треба дуже сильно напрягти свою уяву, щоб побачити хоча б мільйонну долю того, що тут відбувалось колись. Здається, час тут зупинився і, щоб побувати у минулому, варто лише приїжджати до таких фортець.

Наступний день зовсім не здивував своїм дощем – все ж таки осінь. Тільки щось гарне наснилось? Аж ні – на холодильнику магнітики з написами «Кам’янець-Подільський» і «Хотин».  

Директор Немирівської ДМШ