Інтерв'ю Валерія Коровія районній газеті "Трудова слава"


  - Валерію Вікторовичу, завершується ще один трудовий рік. Які економічні показники Вінниччини і яку позицію займає Іллінецький район?

- В першу чергу хочу відзначити, що Іллінеччина має позитивні зміни і я цим тішусь. Район успішний, перспективний, має хороший кадровий потенціал.

Якщо в цілому говорити про економіку області, то без перебільшення скажу, що маємо усі шанси нинішнього року вийти з найкращими показниками в Україні. Це вперше за всю історію незалежності держави.

  В сільськогосподарських підприємствах в січні – вересні 2016 року приріст складає 21,8% проти минулорічних показників, в господарствах населення – 4,6 %, в галузі рослинництва виробництво зросло на 21,8%, а в тваринництві – на 2,5 відсотка.

  За підсумками дев’яти місяців 2016 року, Вінницька область зайняла перше місце серед регіонів України за обсягами виробництва валової продукції сільського господарства, за темпами виробництва та за обсягами виробництва на одну особу. В регіоні виробляється 8,4% обсягу валової продукції сільського господарства України.

  В цьому році, завдячуючи погоднім умовам та правильним підходам до вирощування агрокультур, аграрії Вінниччини зібрали 3 мільйони тонн ранньої групи зернових. Область ще не мала такого урожаю. П’ять мільйонів тонн зібрано разом із кукурудзою, частина якої ще залишається на полі. 

  Орієнтовано ми зберемо близько 560 тисяч тонн, отже є всі перспективи отримати 5,5 млн. тонн зернових. Підкреслюю, Вінниччина ще не отримувала таких результатів. Найвищий валовий збір був у 2014 році - 5,1 млн. тонн.

  При цьому влада не втручається у виробничий процес, не диктує що кому сіяти, як збирати чи реалізовувати врожай. 

  Господарствами усіх категорій вироблено 334,6 тис. тонн м’яса (реалізація худоби та птиці на забій в живій вазі), що на 5,6% більше проти аналогічного періоду 2015 р., з них аграрними підприємствами вироблено 296,6 тис. тонн (більше на 6.7%).

  У промисловості індекс промислового виробництва становив 102,5%.

  Тут варто відзначити роль молокопереробної галузі, і, зокрема, ТОВ «Люстдорф», яке я відвідував неодноразово, завше ставлю його за приклад, як флагмана виробництва молочної продукції в Україні, яка відповідає європейському знаку якості.

  Водночас утворюється проблема виробництва молока. Варто відверто сказати, що без чіткої державної політики відносно стимулювання розвитку тваринництва, говорити про кардинальні кроки не доводиться. Буквально нещодавно відбулася наша розмова з Прем’єр – Міністром В.Б. Гройсманом, обмінювалися думками на що в першу чергу спрямовувати державну підтримку. Так ось, на сьогоднішній день я чітко знаю, що Уряд працює над механізмом стимулювання тваринництва.

  В позитивному плані відзначу роботу Іллінецького цукрового заводу. Підприємство збережено, ритмічно працює.

  Шість Вінницьких цукрових заводів уже виробили майже 250 тис. тонн цукру. Це четверта частина усього цукру, який цього року виробили в Україні. 

  В області ще триває збирання цукрових буряків. Середня урожайність – 494,5 центнерів з гектара. 

  Шістьма цукровими заводами, які працюють цього року, прийнято на переробку 1753,4 тис. тонн цукрових буряків. Перероблено – 1561,5 тис. тонн сировини та вироблено 250 тис. тонн цукру. В Україні всього виробили біля 1 млн. тонн цукру, тож четверта його частина – внесок вінницьких аграріїв. Це знову ж повторююсь, буде найкращий показник, за всю історію Вінницької області.

  З повагою ставлюся до власників Іллінецького цукрового заводу, вони бережуть те, що мають та вкладають кошти в модернізацію виробництва.

- Є зрушення в плані будівництва і ремонту доріг, іллінчанам вже краще їхати до Вінниці, Гайсина, в напрямку Монастирища, але дороги далеко не ідеальні.

- Це тільки початок. Мало хто вірив, що Уряд знайде для цього ресурси. Але навіть коли розпочали фінансування, то виявлялось, що до цього ніхто не готувався, адже навіть проектно – кошторисна документація була відсутня, тобто, ніхто не працював на перспективу.

  Нині з обласного бюджету виділили більше мільйона гривень на виготовлення документації, в наступному році розраховуємо на програму ремонту доріг державного значення (до одного мільярда гривень). Увага звертатиметься на основні магістралі міжрайонного сполучення.

  Якщо дивитись на динаміку зростання обсягу будівельних робіт, то тут ми також маємо позитивні результати.

  Підприємствами області виконано будівельних робіт на суму 1420,3 млн. грн. Частка Вінницької області у загальнодержавному обсязі будівельних робіт становить - 3,2%.

  Хоч кажуть, що курчат по осені рахують, але дуже розраховую, що четвертий квартал нинішнього року буде результативний, особливо в аграрному, промисловому секторах, а відтак це позначиться на реальному зростанні бюджетних доходів.

  Позитивне тільки починається, то ж хотів би побажати віри, надії і рухатись тільки вперед.

- Децентралізація на Вінниччині. Кажуть, той хто не поспішить, той програє. Іллінчани поспішили. На черзі вибори у Дашеві. Багато надій, але багато й запитань. Одне із них, коли фінансування проводитиметься напряму?

  - Децентралізація влади, про яку так довго говорили, розпочалася, і, приємно, що цей процес активно відбувається на Іллінеччині. Ми маємо цікавий феномен: локомотивом Революції Гідності були згенеровані суспільством громадські організації, але суб’єктами виборчого права в нас залишаються політичні партії з усіма їх недоліками. І ми спостерігаємо, як під вибори до місцевих рад вони прагнуть запросити громадські формування до свого складу. Це непростий етап для ГО, але іншого шляху в них немає. Демократичні сили, які прийдуть до влади, повинні сформувати виконком і разом нести відповідальність за його діяльність.

  Що ж до ризиків, то в будь – якому процесі є свої позитивні і негативні риси, але треба бути оптимістами. Я бачив, як така модель організовувалась у Польщі. Вона спрацювала позитивно, насамперед тому, що обрання голови ради, формування виконкому та призначення його очільника здійснюється депутатською більшістю. Це знімає протиріччя, яке є у взаєминах між радами та адміністраціями. Рада бере на себе політичну відповідальність за той процес, який відбувається на відповідній території. Звичайно, цей процес складний. Адже на рівні області буде і представник Президента (префект), наділений потужними повноваженнями з координації діяльності територіальних підрозділів. Він матиме право призупиняти незаконні рішення виконавчих комітетів і спрямовувати їх до адміністративного суду, в тому числі, щодо повноважень і дій перших осіб.

  Щодо фінансів, то до держбюджету довелося внести зміни і доповнення зокрема, в Бюджетний та Податковий Кодекси, якими змінено систему міжбюджетних взаємовідносин. 

  На рівні села і селища вже немає дотації вирівнювання. Натомість стали надходити кошти з податку за продаж підакцизних товарів, а також змінені підходи по єдиному податку, фіксованому податку для сільгоспвиробників. Тобто, розпочався перший етап бюджетної децентралізації. 

  У Вінницькій області кілька сільрад за два з половиною місяці виконали річну норму по єдиному податку. У деяких громадах перевиконання надходжень становить 168 відсотків. 

Для мене, як економіста, дуже важливо, що з’явилися стимули для регіонального розвитку.

  У законі про Бюджетний кодекс передбачено, що в разі добровільного об’єднання, громади матимуть право формувати свій бюджет на правах міст обласного значення. Це опосередкований механізм стимулювання розвитку громад. Бо вони одразу ж отримують в своє розпорядження 60% ПДФО, пряму субвенцію з держбюджету на освіту і медицину, культуру та спорт. Більш того, цей умовно сформований адміністративний центр повинен спромогтися прийняти представників територіальних підрозділів державних інституцій, - фіскальної служби, землевпорядників, казначейства, тощо. Тобто, кооптувати центри надання адміністративних послуг, аби максимально наблизити їх до жителів. Той, хто перший зважиться на об’єднання, - отримає преференції. Зокрема, цільову субвенцію з Держбюджету на розвиток інфраструктури. 

  На об’єднані громади будуть спрямовуватись кошти з податку на доходи з фізичних осіб, цільова субвенція на охорону здоров’я. Окрім того, матимуть пріоритет виділення коштів із фонду регіонального розвитку на вирішення проблем, пов’язаних з розвитком соціальної інфраструктури.

  Фінансування напряму, як ви говорите, принципово важлива річ для об’єднаних територіальних громад. Тому над цим працюємо.

  Ми прагнемо, щоб об’єднання територіальних громад був успішним проектом і показовим для тих, хто тільки рухається у цьому напрямку.

- На даному етапі, коли не всі громади об’єдналися, яке місце займатимуть освіта, медицина, культура?

- Облдержадміністрація за методикою від Мінрегіонбуду, працюватиме згідно перспективного плану. Та це не догма, все вирішуватимуть територіальні громади. 

  Хочу всіх заспокоїти. Мова йде про перегляд функцій. Взагалі функція освіти – це функція держави і вона передає частину повноважень на область, район, а з району частина повноважень передається об’єднаним територіальним громадам. На рівні району залишиться профільний департамент освіти, який буде визначати засади політики в галузі освіти. В той же час фінансування, утримання і поточне фінансування закладів освіти буде здійснюватися безпосередньо через об’єднану громаду, але підкреслюю, що функція держави не буде зводитись лише до того давати чи не давати гроші, а йтиме через функціональне управління, приблизно, як Міністерство охорони здоров’я.

  Але треба вчитися працювати у новій системі взаємовідносин. Конкретний орган управління буде мати чітко визначене коло повноважень. Якщо говорити про освіту, то, наприклад, за районним відділом освіти залишиться вся методична, організаційна робота. Всі стандарти в освіті реалізовуватимуться через профільний департамент чи управління.

  Є ще безліч технічних питань і неузгоджуваності, це перший крок у побудові нової фінансової моделі підтримки територіальних громад. 

- У нашому районі все більше залишається дільниць і філій. Прокуратура у Немирові, поліція – у Гайсині… Яка ж доля району, як структурної одиниці?

- Я розумію тривоги людей. Нажаль, різні інституції пропонують свою модель управління і не завше це спрацьовує позитивно. Але це взагалі не торкається адміністративно – територіальних змін, тому Іллінецький район був, є і буде одним із потужних на Вінниччині.

Земельні питання. Як запобігти подібним ситуаціям, які виникли у Купчинцях, Хрінівці, коли землі запасу ледь не дістались чужим людям?

- Це яскравий приклад недосконалого законодавства. 

  Кожен громадянин України може отримати до двох гектарів землі. Але орендар надає згоду на землю не місцевим жителям, а з інших областей. На перший погляд ніби все по – закону, але ж провокується внутрішня ситуація, породжується конфлікт, нівелюється довіра до влади. Тому треба йти по шляху пошуку законних інструментів, рішень земельного законодавства зміни і доповнення до якого на розгляді у Верховній Раді. 

  Земельний конфлікт в Іллінцях співпав із трагічними подіями, коли хоронили учасника АТО. Я все це знаю, важко іноді давати відповіді людям, які ризикуючи життям, стоять за Україну, але є реалії життя.

Валерію Вікторовичу, окремі іллінчани у відчаї, коли постає питання складного операційного втручання, лікування важкої недуги. Наші люди бідні і не мають за що лікуватися. Що їм робити, чому досі в Україні не впроваджується страхова медицина?

- Насправді це найбільша проблема. Система охорони здоров’я потребує стратегічний змін.

  Дві найбільші галузі обласного бюджету – медична і освітня утримуються за рахунок відповідних субвенцій з державного бюджету. Посилення фінансування також іде з понадпланових надходжень. 

  Таким чином за дев’ять місяців було спрямовано майже сорок мільйонів гривень. Але це не та цифра, яка б працювала на програму здоров’я нації.

  Загалом в області діє 53 програми, з яких 34 фінансуються, на що вже виділено понад 145 мільйонів гривень. Найбільше коштів спрямовано на охорону здоров’я – 58,4 млн.грн., але їх знову ж таки не вистачає.

  З наступного року Уряд бере під особливу увагу продовження реформування медичних центрів первинної ланки. І саме на це буде сконцентровано великі фінансові ресурси. Враховуватиметься професійність лікаря, за що йому встановлюватиметься додаткова плата, а пацієнт скористається правом вибору.

  На обласному рівні ми завершили комплекс будівельно – монтажних робіт навколо хірургічного корпусу лікарні ім. М.Пирогова, підготували пакет документів (є згода Уряду) на придбання спеціалізованого обладнання більше, як на 230 мільйонів гривень.

  Маємо ще проект по будівництву регіонального кардіологічного центру, який буде одним із кращих в Україні. Напротязі двох років плануємо його збудувати. До речі, у Вінниці (2008 р.) був сформований кардіологічний центр, який розпочав надавати якісну допомогу. Це дало змогу зберегти багатьом людям життя після інфаркту.

  Передбачається створення державного фонду охорони здоров’я через який фінансуватиметься галузь, а введення страхової медицини Уряд планує у 2018 році.

- Працюючі, відраховують чималі внески до фонду тимчасової втрати працездатності, але путівки на оздоровлення в санаторій їм видавати припинили. Чому?

- Є така проблема. Це компетенція Уряду. Але знаю, що реабілітацію хворі проходять (післяопераційні) за рахунок цього фонду.

- Оптимізація шкіл. Наскільки актуальне це питання?

- Із самого початку проведення оптимізації шкіл, ми ставили для себе запитання: а для чого це робити? Для того, щоб надавати дітям якісну освіту, щоб вони були конкурентоспроможними у подальшому житті. В малокомплектних школах діти не так обізнані із інформатикою, хімією, фізикою, не мають змоги вивчати різні іноземні мови. Але це питання сьогодні вже не стоїть так гостро. Тому Міністерством освіти відпрацьована концепція відносно формування базових шкіл, які будуть укомплектовані всім необхідним.

Турбує інше – демографічна ситуація. Міські школи переповнені, а сільських діток з кожним роком менше і менше.

Ми маємо випускати із шкіл грамотних, свідомо сформованих дітей, і це у повній мірі залежить від педагогів, рівня їх власної підготовки.

Приміром, у Могилів – Подільському виявилось на двадцять відсотків менше тих випускників, які претендували на медалі.

Якісна освіта – перш за все.

- Міліція поміняла свою назву і форму. З появою поліції, здається, нічого й не змінилося, адже внутрішня безпека не покращилась. Чи ви так не вважаєте?

- Насправді це так. Чималу роль зіграла ситуація на Сході.

  З одного боку ми повинні зробити все для того, щоб дати поліції ефективно запрацювати, а з іншого це мають бути підготовлені, кваліфіковані люди, готові чесно і сумлінно виконувати свої обов’язки.

  Криміногенна ситуація в області, порівняно з іншими, не така вже й катастрофічна. Зусиллями національної поліції за минулий місяць було знешкоджено три організованих злочинних групи, які спеціалізовувалися на крадіжках. Серед них є громадяни інших держав.

  Багато залежить як від правоохоронних органів, так і нас самих. Взагалі злочинність, це не лише питання, що стосується криміналістики, це можуть бути інші фактори: безробіття, військова ситуація на Сході.

  Непокоїть те, що окремі кримінальні елементи підлаштовуються під патріотичні гасла, а щирі, довірливі українці сприймають їх за порядних людей. Це ті, що ходять по крамницях і ринках із скриньками, збирають кошти «на АТО», в той час, як справжні волонтери боляче на це реагують.
Нажаль це сьогоднішня реальність і ми повинні об’єднатися для того, щоб на своїй же землі навести лад.

- На завершення нашої розмови, що побажаєте жителям Іллінеччини?

- На Іллінеччині дуже добрі, відповідальні і щирі люди. Відчув це на святкуванні Дня міста і хочу побажати їм всім добра, міцного здоров’я, щастя, миру нашій багатостраждальній Україні. А ще скажу, що іллінчани особливі, завше готові відстоювати свою позицію. І це правильно. Пам’ятаю приїзд в Іллінці, коли діти, вчителі, батьки зустріли мене зі своєю проблемою - у школі №1 не працювала котельня, мерзли діти. Усе владналося, минулося. Життя іде, народжуються нові плани, ідеї і це прекрасно. 

Головне не втрачати віри і оптимізму.

Спілкувалася Наталія ТАРАНЮК, Іллінецька газета "Трудова слава" №46 від 10.11.2016