Глава Уряду: Зараз наше завдання - підтримати усіх мешканців Авдіївки та відновити нормальне життя в місті

  Наступне завдання після відновлення енергопостачання в Авдіївці - підтримати її мешканців та забезпечити відновлення нормального життя в місті. Про це Прем'єр-міністр України Володимир Гройсман зазначив телефоном в ефірі телеканалу "Інтер".
  "Зараз наше завдання - підтримати усіх мешканців Авдіївки, відновити нормальне життя в місті, якщо його можливо назвати нормальним, тому що загроза обстрілів по усій лінії зіткнення від російських бойовиків залишається щохвилини", - зауважив Глава Уряду.
  Прем'єр-міністр повідомив, що енергопостачання в Авдіївці повністю відновлене. Він зауважив, що як тільки відповідальні служби приступали до ремонтних робіт, бойовики одразу починали обстріли і не давали цього зробити.
  "Ми намагалися максимально підтримати кожного мешканця Авдіївки у таку складу хвилину. Зараз усі служби на місці. Всі знають, що потрібно робити для відновлення", - зауважив Володимир Гройсман.
  "Ми все будемо для того, щоб підтримувати життєдіяльність, не дати можливості відключень [електроенергії]. Але не можемо прогнозувати дії російських бойовиків, бо вони будь-якої хвилини можуть вдарити по енергооб'єктам", - зазначив Прем'єр-міністр.

  Валерій Коровій: «Підвищення заробітної плати позитивно впливає на попит ринку праці»

  Сьогодні, 3 лютого, під головуванням голови облдержадміністрації Валерія Коровія відбулось засідання територіальної тристоронньої соціально-економічної ради на тему: «Про ефективність взаємодії сторін соціального діалогу у вирішенні актуальних питань сьогодення».
  Участь у засіданні взяли перший заступник голови ОДА Андрій Гижко, в. о. голови обласної Ради Людмила Щербаківська, представники профільних департаментів та управлінь ОДА, представники профспілок та роботодавців Вінниччини.
  «Згідно змін у законодавстві, що стосувались підвищення оплати праці з 1 січня 2017 року, впроваджено нові соціальні стандарти як в частині мінімальної заробітної плати, так і мінімального прожиткового мінімуму. На сьогоднішній день з місцевих бюджетів майже 110-ти тисяч працівникам, що працюють у бюджетній сфері області виплачено заробітну плату за новим стандартом. Це третина загальної чисельності зайнятих, що працюють в економічній сфері області. Окремий блок питань це підвищення мінімальної заробітної плати працівникам, що зайняті в інших секторах економіки Вінниччини. Сьогодні є ряд питань та дискусій, які ми повинні сьогодні обговорити та докласти максимум зусиль для їх вирішення», - зазначив очільник регіону.
  За словами Валерія Коровія, сьогодні слід легалізувати виплати заробітних плат, щоб кожен працівник відчував себе соціально захищеним.
  «За попередніми підрахунками в порівнянні з 2015 роком лише у Вінницькій області завдяки зменшенню ставки єдиного соціального внеску з 38 до 22% дало змогу додаткові обігові кошти у сумі 1 мільярд 600 мільйонів гривень залишити економічному сектору. Ми зацікавлені, щоб значна частина цих коштів була спрямована на підвищення заробітних плат, тому що від цього залежить благополуччя громадян, суспільний спокій в Україні», - повідомив Валерій Коровій.
  В свою чергу, начальник управління Держпраці у Вінницькій області Володимир Марунько проінформував присутніх про зміни, що відбулись у законодавстві по оплаті праці з 1 січня 2017 року.
  Також присутні в ході засідання обговорили плани проведення роз'яснювальної роботи у першому півріччі 2017 року.
«Станом на сьогодні на Вінниччині створені відповідні групи на районному рівні, в містах обласного значення та об'єднаних територіальних громадах. Вони моніторять ситуацію в області, пов'язаною з виплатою на підприємствах, організаціях та установах регіону відповідних зарплат, а також оперативно реагують на звернення громадян»,- повідомив Володимир Марунько.
  Підводячи підсумки тристороннього засідання, Валерій Коровій наголосив, що основне завдання контролюючих органів - це не застосування штрафних санкцій до роботодавців, а проведення належної детальної інформаційно-роз’яснювальної роботи, аби забезпечити дотримання нововведених змін у законодавстві про працю на території області.

Голова облдержадміністрації Валерій Коровій взяв участь у засіданні ГО «Вінницький бізнес клуб»

  Сьогодні, 13 січня, у приміщенні обласної державної адміністрації відбулося засідання громадської організації «Вінницький бізнес клуб», участь у якому взяв також голова ОДА Валерій Коровій.

  Очільник Вінниччини інформував представників найбільш потужних підприємств області про підсумки діяльності у 2016 році, відзначивши, що саме торік стали відчутними перші ознаки стабілізації ситуації на споживчому ринку, з 2-ї половини року стало помітним зростання системи роздрібного товарообороту, а також, завдяки діям Уряду, вдалося розпочати довгоочікувані роботи з ремонту доріг.

  «Динаміку приросту інвестицій в сфері будівництва склала + 38 % до відповідного періоду минулого року. Відрадно, що на 50 % почала зростати галузь машинобудування. Також дуже вдалий рік видався для галузі АПК: ми маємо історичний рекорд – 5,7 млн. тонн зерна у Вінницькі області, а завдяки створенню Урядом конкурентних умов по збуту продукції, доступу до портів, вперше такий високий вал зерна не супроводжувався «паралічем» ринку цін, що дуже позитивно відобразилося на економіці всіх тих компаній, які працюють на ринках продовольства, - повідомив Валерій Коровій. – У 2016 році в Вінницькій області вироблено 435 тисяч тонн цукру, який вперше почав перетворюватися в експортний товар».

  За словами голови облдержадміністрації, торік на території Вінниччини вдалося також розпочати низку інвестиційних проектів, в тому числі й щодо запровадження альтернативної енергетики, старту реалізації 1 черги проекту UBC-group, здійсненню комплексу робіт, пов’язаних із будівництвом нової лінії електропередач та трансформаторної підстанції, що дозволить протягом 2 років майже на 50 % підвищити енергетичну незалежність Вінниці та слугуватиме потужним поштовхом для розвитку промислової індустрії міста.

  Водночас, в ході засідання директор Департаменту міжнародного співробітництва та міжрегіонального розвитку ОДА Володимир Мережко інформував учасників зібрання про основні напрямки соціально-економічного розвитку Вінниччини та розвитку малого підприємництва на 2017 рік, а перший заступник начальника Головного управління державної фіскальної служби у Вінницькій області Олег Мартинюк ознайомив представників бізнес-структур регіону з основними змінами у податковому законодавстві, що вступають в дію з 1 січня 2017 року.

  На завершення зустрічі голова ГО «Вінницький Бізнес клуб» В’ячеслав Калініченко зауважив, що виклики та завдання, які стоять в поточному році, досить складні, а тому об’єднання зусиль влади і бізнесу є необхідністю. «Від бізнесу залежить багато речей: і розбудова нових робочих місць, і модернізація підприємств, залучення інвестицій в область, популяризація ведення підприємницької діяльності та захист інтересів бізнесу. Всі ці питання в нас на порядку денному. Тож будемо працювати разом», - зазначив В’ячеслав Калініченко.

  Володимир Гройсман та Прем'єр-міністр Молдови телефоном обговорили актуальні питання співробітництва країн

  Прем'єр-міністр України Володимир Гройсман у четвер провів телефонну розмову з Прем’єр-міністром Республіки Молдова Павлом Філіпом. Глави Урядів обговорили актуальні питання співробітництва країн, зокрема у торговельно-економічній та енергетичній сферах.
  Володимир Гройсман привітав рішення Уряду Молдови відмінити обмежувальні заходи на українську м'ясо-молочну продукцію у 2017 році.
  Прем'єр-міністр підтвердив запрошення Главі Уряду Молдови взяти участь у зустрічі глав урядів країн-членів ГУАМ та бізнес-форумі у її рамках, які планується провести в Києві.
  Володимир Гройсман запропонував провести перше з 2011 року засідання Міжурядової комісії в квітні - травні цього року в Україні. Він також позитивно оцінив результати зустрічі співголів міжурядової комісії України та Молдови - Першого віце-прем'єр-міністра - Міністра економічного розвитку і торгівлі України Степана Кубіва і Віце-прем’єр-міністра економіки Республіки Молдова Октавіана Калмика - в листопаді 2016 року в Кишиневі.
  Серед інших питань порядку денного двосторонніх відносин Прем'єр-міністри країн обговорили зокрема так звані «пакетні домовленості» щодо Дністровського комплексного гідровузла. У цьому контексті Глава українського Уряду запропонував доручити відповідним міністерствам і відомствам провести протягом лютого цього року переговори для вироблення остаточних рішень.
 Окремо Володимир Гройсман також зауважив зацікавленість України у відновленні поставок електроенергії на ринок Молдови та готовність взяти участь у відповідному тендері.

  Глава держави у Миколаєві вручив ордери на квартири для сімей 15 учасників АТО

  Президент Петро Порошенко у Миколаєві вручив ордери на квартири для сімей 15 військовослужбовців-учасників АТО, які отримали інвалідність через поранення в бойових діях.
  Під час зустрічі з військовослужбовцями Глава держави зазначив, що найважчий період уже позаду і у 2017 році українська економіка демонструватиме розвиток. «Бо ми знаходимо можливості будувати заводи, елеватори, нові комплекси і портову інфраструктуру, створювати робочі місця. Не знімаючи першочергової уваги з розбудови нових, патріотичних, професійних і найкращих українських Збройних Сил», - сказав Петро Порошенко.
  Глава держави нагадав, що 31 грудня разом з делегацією американських сенаторів відвідав позиції українських військових поблизу Широкиного, де базуються миколаївські морські піхотинці та захищають Україну від ворога. «Вони так люблять Батьківщину, вони так пишаються званням українського морпіха, військового Збройних Сил України. Дуже дякую їм, дуже дякую ветеранам АТО, які сьогодні разом з нами сьогодні тут», - зазначив він.
  Президент нагадав, що під час призначення Олексія Савченка на посаду голови Миколаївської обласної державної адміністрації, він наголосив на пріоритетності роботи з ветеранами АТО, в тому числі у питанні забезпечення їх житлом. «Для мене особисто велика честь висловлювати щирі слова вдячності та відзначення ветеранів АТО. Це обов’язок держави і мій, як Президента і Верховного Головнокомандувача, піклуватися про своїх воїнів, які ризикуючи життям захистили і продовжують захищати мир та спокій», - сказав Петро Порошенко.
Президент додав: «Немає жодного сумніву, що ЗСУ забезпечать нашу перемогу. Бо вони знають за що воюють, що таке українська земля і народ. На відміну від тих, хто до нас прийшов з мечем, і не розуміють чого вони тут».
Глава держави привітав родини, які сьогодні отримали ордери на квартири, та побажав їм миру в домі та в державі. Він нагадав, що нещодавно також підписав закон про право ветеранів АТО на дострокове отримання пенсії. «Хочу запевнити, що і надалі, незважаючи на обмежені бюджетні ресурси, буде зроблено все можливе для того, щоб забезпечити гідне життя кращим громадянам України», - сказав Петро Порошенко.
По завершенні урочистої церемонії Президент поспілкувався з військовослужбовцями та їх родинами.

   Відкриття першого на Вінниччині Центру обслуговування клієнтів для споживачів природного газу області - демонстрація турботи про кожного споживача

  Сьогодні, 26 грудня, на Вінниччині відкрито перший сучасний та комфортний Центр обслуговування клієнтів для споживачів природного газу області, який розташований за адресою м. Вінниця, вул. Шмідта, 32. 

  На місті колишнього Розрахункового центру ПАТ "Вінницягаз" вже нічого не нагадує про довгі черги чи нарікання на незручні умови - натомість, кожний вінничанин зможе оцінити переваги надання консультаційних послуг у новому, європейському форматі. 

  Центр обслуговування клієнтів було створено, в першу чергу, для усіх споживачів природнього газу на Вінниччині. Керівництво підприємства доклало максимум зусиль, аби відтепер було не лише зручно, а й приємно діставатися до такого Центру задля вирішення усіх своїх "газових" питань. 

  В Центрі обслуговування клієнтів створено всі умови задля комфорту наших клієнтів: стильний інтер'єр, електронна черга, затишна зала очікування, дві зали обслуговування клієнтів, дитячий куточок, можливість здійснити онлайн реєстрацію в Особистому кабінеті або ж в оперативному режимі переглянути будь-яку важливу для себе інформацію.

  В урочистому відкритті Центру обслуговування клієнтів взяли участь голова обласної державної адміністрації Валерій Коровій, голова обласної ради Анатолій Олійник, в. о. директора Департаменту житлового господарства Вінницької міської ради Роман Фурман, керівник клієнтського сервісу Регіональної газової компанії Андрій Коноз. 

  Присутні гості та запрошені відзначили у своїх привітаннях значущість облаштування на Вінниччині першого сучасного Центру обслуговування клієнтів, що є демонстрацією турботи про кожного споживача, прагнення обласної газової компанії налагодити взаєморозуміння із кожним своїм клієнтом. За словами Голови правління ПАТ "Вінницягаз" Олександра Кривака, невдовзі подібні Центри обслуговування клієнтів відкриються і на базі районних відділень обласної газорозподільної компанії. То ж крок за кроком, ПАТ "Вінницягаз" реалізовуватиме стратегію налагодження високого рівня обслуговування клієнтів на Вінниччині, турбуючись не лише про забезепечення безаварійного та безперебійного газопостачання мешканців області, а й про комфорт кожного клієнта, налагодження тісної взаємодії та взаємоповаги!

       Глава Уряду: Наше завдання - максимально модернізувати Україну

  Визначені у Бюджеті на 2017 рік пріоритети Уряду дозволять масштабно оновлювати країну і розвивати національну економіку. Про це зазначив Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман в ефірі телеканалу ICTV у понеділок.
  "Ми визначили пріоритети, які дозволять масштабно оновлювати країну і розвивати національну економіку, – зазначив Глава Уряду, говорячи про Бюджет на 2017 рік. – Наше завдання – максимально модернізувати Україну".
  Так, у 2017 році в Україні відбуватиметься масштабне будівництво доріг, що у тому числі стимулюватиме розвиток національної економіки та створює у суміжних сферах тисячі нових робочих місць.
  Бюджетом на наступний рік заплановані програми підтримки українського села, зокрема напрямів тваринництва, садівництва, ягідництва, сільськогосподарського машинобудування.
  Серед пріоритетів на 2017 рік – фінансування і підтримка українського війська, інфраструктура, енергоефективність, відновлення видобутку українського газу.
  Володимир Гройсман наголосив, що у 2017 році було збережено децентралізацію. За його словами, сьогодні у місцевих бюджетах достатньо грошей, щоб забезпечити сталий розвиток населених пунктів.
  Говорячи про стимулювання розвитку економіки, Прем’єр-міністр наголосив, що необхідно зробити належні умови для кредитування реального сектору економіки. Також, за його словами, потрібно відходити від сировинного типу економіки, створювати додану вартість та нові виробництва в Україні.
  Він нагадав, що Урядом було створено Національний комітет з промислового розвитку, Раду з просування експорту, що сприятимуть виробленню української продукції та її просуванню на світових ринках.
  Володимир Гройсман зауважив, що Україна має великий промисловий потенціал, зокрема у сферах літакобудування, вагонобудування.
Серед інших стимулів розвитку економіки також – ефективна приватизація державних підприємств, додав він.
  "Уряд дуже професійно і якісно, а найголовніше відкрито і публічно повністю виконає усі завдання, які перед нами стоять, - запевнив Прем’єр-міністр. - Уряд, я як Прем’єр-міністр стоїмо на чесній позиції і будемо рухатися далі для того, щоб ви відчували стабільність, що ситуація у країні змінюється і країна капітально відновлюється і ремонтується".

     Президент Петро Порошенко підписав Закон «Про Державний бюджет України на 2017 рік»

  Петро Порошенко наголосив, що із самого початку, руйнуючи традиції, які були в попередні роки, Уряд своєчасно подав Державний бюджет до Верховної Ради.
  Президент нагадав, що бюджет своєчасно і детально був обговорений на засіданні РНБОУ в частини видатків на сектор оборони і безпеки країни. Він також особливо наголосив, що ці видатки складають 5,2% від ВВП і зазначив, що в першу чергу «ці видатки сконцентровані на фінансуванні Збройних Сил України і спрямовані не тільки на фіксацію грошового, медичного, речового та харчового забезпечення, а й на фінансування державного оборонного замовлення».
  «Вперше ті нові зразки озброєння, які були розроблені за останні два з половиною роки, перейдуть з процесу випробування до безпосередньої постановки на озброєння, що значно посилює бойові можливості наших Збройних Сил», - сказав Президент. При цьому він підкреслив, що інші силові відомства будуть також забезпечені достатнім фінансуванням.
Глава держави особливо відзначив, що Урядом, Президентом, Прем’єр-міністром та Парламентом спільно були зроблені революційні кроки безпрецедентні щодо посилення захисту людей праці – піднято мінімальну заробітну плату до 3200 грн.

  «Дуже важливо, що піднімається заробітна платня вчителів, лікарів, в першу чергу кваліфікованих працівників. І ми нарешті маємо можливість, щоб та людина, яка працює, в першу чергу мала відповідне матеріальне забезпечення», - наголосив Президент.
  Петро Порошенко наголосив, що прийнятий бюджет-2017 є соціальним, реформаторським, захищає українського виробника, українського працівника, значно покращує інвестиційний клімат в державі.
  Глава держави зазначив, що в бюджеті 2017 року закладені безпрецедентні видатки і на дорожнє будівництво.
  Президент наголосив, що проведення реформи децентралізації в країні вже третій рік поспіль призвело до суттєвого зростання місцевих бюджетів та можливостей місцевих бюджетів. Глава держави зауважив, що бюджети розвитку місцевих громад зросли у 5-6 разів.

  Президент висловив сподівання, що після ретельного аналізу наших змін до законодавства інвесторами, міжнародними експертами продовжиться покращення позицій України в рейтингу Doing Business.
  «Це завершення дуже важливого етапу, який доводить ефективність та важливість погоджених та скоординованих дій Уряду, Прем’єра, Парламенту та Президента», - зазначив Глава держави.
  Президент також підписав Закони «Про збільшення видатків на заробітну плату працівникам державних вугледобувних підприємств», «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» щодо збільшення мінімальної заробітної платні до 3200 гривень, «Про внесення змін до Бюджетного кодексу».

Інтерв'ю Валерія Коровія районній газеті "Трудова слава"


  - Валерію Вікторовичу, завершується ще один трудовий рік. Які економічні показники Вінниччини і яку позицію займає Іллінецький район?

- В першу чергу хочу відзначити, що Іллінеччина має позитивні зміни і я цим тішусь. Район успішний, перспективний, має хороший кадровий потенціал.

Якщо в цілому говорити про економіку області, то без перебільшення скажу, що маємо усі шанси нинішнього року вийти з найкращими показниками в Україні. Це вперше за всю історію незалежності держави.

  В сільськогосподарських підприємствах в січні – вересні 2016 року приріст складає 21,8% проти минулорічних показників, в господарствах населення – 4,6 %, в галузі рослинництва виробництво зросло на 21,8%, а в тваринництві – на 2,5 відсотка.

  За підсумками дев’яти місяців 2016 року, Вінницька область зайняла перше місце серед регіонів України за обсягами виробництва валової продукції сільського господарства, за темпами виробництва та за обсягами виробництва на одну особу. В регіоні виробляється 8,4% обсягу валової продукції сільського господарства України.

  В цьому році, завдячуючи погоднім умовам та правильним підходам до вирощування агрокультур, аграрії Вінниччини зібрали 3 мільйони тонн ранньої групи зернових. Область ще не мала такого урожаю. П’ять мільйонів тонн зібрано разом із кукурудзою, частина якої ще залишається на полі. 

  Орієнтовано ми зберемо близько 560 тисяч тонн, отже є всі перспективи отримати 5,5 млн. тонн зернових. Підкреслюю, Вінниччина ще не отримувала таких результатів. Найвищий валовий збір був у 2014 році - 5,1 млн. тонн.

  При цьому влада не втручається у виробничий процес, не диктує що кому сіяти, як збирати чи реалізовувати врожай. 

  Господарствами усіх категорій вироблено 334,6 тис. тонн м’яса (реалізація худоби та птиці на забій в живій вазі), що на 5,6% більше проти аналогічного періоду 2015 р., з них аграрними підприємствами вироблено 296,6 тис. тонн (більше на 6.7%).

  У промисловості індекс промислового виробництва становив 102,5%.

  Тут варто відзначити роль молокопереробної галузі, і, зокрема, ТОВ «Люстдорф», яке я відвідував неодноразово, завше ставлю його за приклад, як флагмана виробництва молочної продукції в Україні, яка відповідає європейському знаку якості.

  Водночас утворюється проблема виробництва молока. Варто відверто сказати, що без чіткої державної політики відносно стимулювання розвитку тваринництва, говорити про кардинальні кроки не доводиться. Буквально нещодавно відбулася наша розмова з Прем’єр – Міністром В.Б. Гройсманом, обмінювалися думками на що в першу чергу спрямовувати державну підтримку. Так ось, на сьогоднішній день я чітко знаю, що Уряд працює над механізмом стимулювання тваринництва.

  В позитивному плані відзначу роботу Іллінецького цукрового заводу. Підприємство збережено, ритмічно працює.

  Шість Вінницьких цукрових заводів уже виробили майже 250 тис. тонн цукру. Це четверта частина усього цукру, який цього року виробили в Україні. 

  В області ще триває збирання цукрових буряків. Середня урожайність – 494,5 центнерів з гектара. 

  Шістьма цукровими заводами, які працюють цього року, прийнято на переробку 1753,4 тис. тонн цукрових буряків. Перероблено – 1561,5 тис. тонн сировини та вироблено 250 тис. тонн цукру. В Україні всього виробили біля 1 млн. тонн цукру, тож четверта його частина – внесок вінницьких аграріїв. Це знову ж повторююсь, буде найкращий показник, за всю історію Вінницької області.

  З повагою ставлюся до власників Іллінецького цукрового заводу, вони бережуть те, що мають та вкладають кошти в модернізацію виробництва.

- Є зрушення в плані будівництва і ремонту доріг, іллінчанам вже краще їхати до Вінниці, Гайсина, в напрямку Монастирища, але дороги далеко не ідеальні.

- Це тільки початок. Мало хто вірив, що Уряд знайде для цього ресурси. Але навіть коли розпочали фінансування, то виявлялось, що до цього ніхто не готувався, адже навіть проектно – кошторисна документація була відсутня, тобто, ніхто не працював на перспективу.

  Нині з обласного бюджету виділили більше мільйона гривень на виготовлення документації, в наступному році розраховуємо на програму ремонту доріг державного значення (до одного мільярда гривень). Увага звертатиметься на основні магістралі міжрайонного сполучення.

  Якщо дивитись на динаміку зростання обсягу будівельних робіт, то тут ми також маємо позитивні результати.

  Підприємствами області виконано будівельних робіт на суму 1420,3 млн. грн. Частка Вінницької області у загальнодержавному обсязі будівельних робіт становить - 3,2%.

  Хоч кажуть, що курчат по осені рахують, але дуже розраховую, що четвертий квартал нинішнього року буде результативний, особливо в аграрному, промисловому секторах, а відтак це позначиться на реальному зростанні бюджетних доходів.

  Позитивне тільки починається, то ж хотів би побажати віри, надії і рухатись тільки вперед.

- Децентралізація на Вінниччині. Кажуть, той хто не поспішить, той програє. Іллінчани поспішили. На черзі вибори у Дашеві. Багато надій, але багато й запитань. Одне із них, коли фінансування проводитиметься напряму?

  - Децентралізація влади, про яку так довго говорили, розпочалася, і, приємно, що цей процес активно відбувається на Іллінеччині. Ми маємо цікавий феномен: локомотивом Революції Гідності були згенеровані суспільством громадські організації, але суб’єктами виборчого права в нас залишаються політичні партії з усіма їх недоліками. І ми спостерігаємо, як під вибори до місцевих рад вони прагнуть запросити громадські формування до свого складу. Це непростий етап для ГО, але іншого шляху в них немає. Демократичні сили, які прийдуть до влади, повинні сформувати виконком і разом нести відповідальність за його діяльність.

  Що ж до ризиків, то в будь – якому процесі є свої позитивні і негативні риси, але треба бути оптимістами. Я бачив, як така модель організовувалась у Польщі. Вона спрацювала позитивно, насамперед тому, що обрання голови ради, формування виконкому та призначення його очільника здійснюється депутатською більшістю. Це знімає протиріччя, яке є у взаєминах між радами та адміністраціями. Рада бере на себе політичну відповідальність за той процес, який відбувається на відповідній території. Звичайно, цей процес складний. Адже на рівні області буде і представник Президента (префект), наділений потужними повноваженнями з координації діяльності територіальних підрозділів. Він матиме право призупиняти незаконні рішення виконавчих комітетів і спрямовувати їх до адміністративного суду, в тому числі, щодо повноважень і дій перших осіб.

  Щодо фінансів, то до держбюджету довелося внести зміни і доповнення зокрема, в Бюджетний та Податковий Кодекси, якими змінено систему міжбюджетних взаємовідносин. 

  На рівні села і селища вже немає дотації вирівнювання. Натомість стали надходити кошти з податку за продаж підакцизних товарів, а також змінені підходи по єдиному податку, фіксованому податку для сільгоспвиробників. Тобто, розпочався перший етап бюджетної децентралізації. 

  У Вінницькій області кілька сільрад за два з половиною місяці виконали річну норму по єдиному податку. У деяких громадах перевиконання надходжень становить 168 відсотків. 

Для мене, як економіста, дуже важливо, що з’явилися стимули для регіонального розвитку.

  У законі про Бюджетний кодекс передбачено, що в разі добровільного об’єднання, громади матимуть право формувати свій бюджет на правах міст обласного значення. Це опосередкований механізм стимулювання розвитку громад. Бо вони одразу ж отримують в своє розпорядження 60% ПДФО, пряму субвенцію з держбюджету на освіту і медицину, культуру та спорт. Більш того, цей умовно сформований адміністративний центр повинен спромогтися прийняти представників територіальних підрозділів державних інституцій, - фіскальної служби, землевпорядників, казначейства, тощо. Тобто, кооптувати центри надання адміністративних послуг, аби максимально наблизити їх до жителів. Той, хто перший зважиться на об’єднання, - отримає преференції. Зокрема, цільову субвенцію з Держбюджету на розвиток інфраструктури. 

  На об’єднані громади будуть спрямовуватись кошти з податку на доходи з фізичних осіб, цільова субвенція на охорону здоров’я. Окрім того, матимуть пріоритет виділення коштів із фонду регіонального розвитку на вирішення проблем, пов’язаних з розвитком соціальної інфраструктури.

  Фінансування напряму, як ви говорите, принципово важлива річ для об’єднаних територіальних громад. Тому над цим працюємо.

  Ми прагнемо, щоб об’єднання територіальних громад був успішним проектом і показовим для тих, хто тільки рухається у цьому напрямку.

- На даному етапі, коли не всі громади об’єдналися, яке місце займатимуть освіта, медицина, культура?

- Облдержадміністрація за методикою від Мінрегіонбуду, працюватиме згідно перспективного плану. Та це не догма, все вирішуватимуть територіальні громади. 

  Хочу всіх заспокоїти. Мова йде про перегляд функцій. Взагалі функція освіти – це функція держави і вона передає частину повноважень на область, район, а з району частина повноважень передається об’єднаним територіальним громадам. На рівні району залишиться профільний департамент освіти, який буде визначати засади політики в галузі освіти. В той же час фінансування, утримання і поточне фінансування закладів освіти буде здійснюватися безпосередньо через об’єднану громаду, але підкреслюю, що функція держави не буде зводитись лише до того давати чи не давати гроші, а йтиме через функціональне управління, приблизно, як Міністерство охорони здоров’я.

  Але треба вчитися працювати у новій системі взаємовідносин. Конкретний орган управління буде мати чітко визначене коло повноважень. Якщо говорити про освіту, то, наприклад, за районним відділом освіти залишиться вся методична, організаційна робота. Всі стандарти в освіті реалізовуватимуться через профільний департамент чи управління.

  Є ще безліч технічних питань і неузгоджуваності, це перший крок у побудові нової фінансової моделі підтримки територіальних громад. 

- У нашому районі все більше залишається дільниць і філій. Прокуратура у Немирові, поліція – у Гайсині… Яка ж доля району, як структурної одиниці?

- Я розумію тривоги людей. Нажаль, різні інституції пропонують свою модель управління і не завше це спрацьовує позитивно. Але це взагалі не торкається адміністративно – територіальних змін, тому Іллінецький район був, є і буде одним із потужних на Вінниччині.

Земельні питання. Як запобігти подібним ситуаціям, які виникли у Купчинцях, Хрінівці, коли землі запасу ледь не дістались чужим людям?

- Це яскравий приклад недосконалого законодавства. 

  Кожен громадянин України може отримати до двох гектарів землі. Але орендар надає згоду на землю не місцевим жителям, а з інших областей. На перший погляд ніби все по – закону, але ж провокується внутрішня ситуація, породжується конфлікт, нівелюється довіра до влади. Тому треба йти по шляху пошуку законних інструментів, рішень земельного законодавства зміни і доповнення до якого на розгляді у Верховній Раді. 

  Земельний конфлікт в Іллінцях співпав із трагічними подіями, коли хоронили учасника АТО. Я все це знаю, важко іноді давати відповіді людям, які ризикуючи життям, стоять за Україну, але є реалії життя.

Валерію Вікторовичу, окремі іллінчани у відчаї, коли постає питання складного операційного втручання, лікування важкої недуги. Наші люди бідні і не мають за що лікуватися. Що їм робити, чому досі в Україні не впроваджується страхова медицина?

- Насправді це найбільша проблема. Система охорони здоров’я потребує стратегічний змін.

  Дві найбільші галузі обласного бюджету – медична і освітня утримуються за рахунок відповідних субвенцій з державного бюджету. Посилення фінансування також іде з понадпланових надходжень. 

  Таким чином за дев’ять місяців було спрямовано майже сорок мільйонів гривень. Але це не та цифра, яка б працювала на програму здоров’я нації.

  Загалом в області діє 53 програми, з яких 34 фінансуються, на що вже виділено понад 145 мільйонів гривень. Найбільше коштів спрямовано на охорону здоров’я – 58,4 млн.грн., але їх знову ж таки не вистачає.

  З наступного року Уряд бере під особливу увагу продовження реформування медичних центрів первинної ланки. І саме на це буде сконцентровано великі фінансові ресурси. Враховуватиметься професійність лікаря, за що йому встановлюватиметься додаткова плата, а пацієнт скористається правом вибору.

  На обласному рівні ми завершили комплекс будівельно – монтажних робіт навколо хірургічного корпусу лікарні ім. М.Пирогова, підготували пакет документів (є згода Уряду) на придбання спеціалізованого обладнання більше, як на 230 мільйонів гривень.

  Маємо ще проект по будівництву регіонального кардіологічного центру, який буде одним із кращих в Україні. Напротязі двох років плануємо його збудувати. До речі, у Вінниці (2008 р.) був сформований кардіологічний центр, який розпочав надавати якісну допомогу. Це дало змогу зберегти багатьом людям життя після інфаркту.

  Передбачається створення державного фонду охорони здоров’я через який фінансуватиметься галузь, а введення страхової медицини Уряд планує у 2018 році.

- Працюючі, відраховують чималі внески до фонду тимчасової втрати працездатності, але путівки на оздоровлення в санаторій їм видавати припинили. Чому?

- Є така проблема. Це компетенція Уряду. Але знаю, що реабілітацію хворі проходять (післяопераційні) за рахунок цього фонду.

- Оптимізація шкіл. Наскільки актуальне це питання?

- Із самого початку проведення оптимізації шкіл, ми ставили для себе запитання: а для чого це робити? Для того, щоб надавати дітям якісну освіту, щоб вони були конкурентоспроможними у подальшому житті. В малокомплектних школах діти не так обізнані із інформатикою, хімією, фізикою, не мають змоги вивчати різні іноземні мови. Але це питання сьогодні вже не стоїть так гостро. Тому Міністерством освіти відпрацьована концепція відносно формування базових шкіл, які будуть укомплектовані всім необхідним.

Турбує інше – демографічна ситуація. Міські школи переповнені, а сільських діток з кожним роком менше і менше.

Ми маємо випускати із шкіл грамотних, свідомо сформованих дітей, і це у повній мірі залежить від педагогів, рівня їх власної підготовки.

Приміром, у Могилів – Подільському виявилось на двадцять відсотків менше тих випускників, які претендували на медалі.

Якісна освіта – перш за все.

- Міліція поміняла свою назву і форму. З появою поліції, здається, нічого й не змінилося, адже внутрішня безпека не покращилась. Чи ви так не вважаєте?

- Насправді це так. Чималу роль зіграла ситуація на Сході.

  З одного боку ми повинні зробити все для того, щоб дати поліції ефективно запрацювати, а з іншого це мають бути підготовлені, кваліфіковані люди, готові чесно і сумлінно виконувати свої обов’язки.

  Криміногенна ситуація в області, порівняно з іншими, не така вже й катастрофічна. Зусиллями національної поліції за минулий місяць було знешкоджено три організованих злочинних групи, які спеціалізовувалися на крадіжках. Серед них є громадяни інших держав.

  Багато залежить як від правоохоронних органів, так і нас самих. Взагалі злочинність, це не лише питання, що стосується криміналістики, це можуть бути інші фактори: безробіття, військова ситуація на Сході.

  Непокоїть те, що окремі кримінальні елементи підлаштовуються під патріотичні гасла, а щирі, довірливі українці сприймають їх за порядних людей. Це ті, що ходять по крамницях і ринках із скриньками, збирають кошти «на АТО», в той час, як справжні волонтери боляче на це реагують.
Нажаль це сьогоднішня реальність і ми повинні об’єднатися для того, щоб на своїй же землі навести лад.

- На завершення нашої розмови, що побажаєте жителям Іллінеччини?

- На Іллінеччині дуже добрі, відповідальні і щирі люди. Відчув це на святкуванні Дня міста і хочу побажати їм всім добра, міцного здоров’я, щастя, миру нашій багатостраждальній Україні. А ще скажу, що іллінчани особливі, завше готові відстоювати свою позицію. І це правильно. Пам’ятаю приїзд в Іллінці, коли діти, вчителі, батьки зустріли мене зі своєю проблемою - у школі №1 не працювала котельня, мерзли діти. Усе владналося, минулося. Життя іде, народжуються нові плани, ідеї і це прекрасно. 

Головне не втрачати віри і оптимізму.

Спілкувалася Наталія ТАРАНЮК, Іллінецька газета "Трудова слава" №46 від 10.11.2016

 

Голова Уряду: Кожна гривня, яка передається на місця, має слугувати людям - від дитини до людини похилого віку

  Кожна гривня, яка передається на місця, має не лежати на депозитних рахунках, а слугувати людям - від дитини до людини похилого віку. Про це Прем'єр-міністр України Володимир Гройсман заявив, відкриваючи засідання Уряду у середу.

  "Кожна гривня, яка передається на місця, має слугувати від дитини до людини похилого віку. Це наша вимога і наше бачення", - наголосив Прем'єр-міністр.

  Говорячи про результати реформи з децентралізації влади, він наголосив, що за 11 місяців цього року, порівняно з 2015 роком, місцеві бюджети збільшилися на 44 млрд грн. Триває процес об'єднання територіальних громад, чиї бюджети зросли у 3-7 разів. Таким чином, в селах, селищах, містах з'являються можливості для будівництва нових інфраструктурних об'єктів, здійснення інвестицій в енергоефективність, освіту, медицину, публічне середовище, культуру, зазначив Голова Уряду.

  Водночас із передачею повноважень та фінансів на місця має зростати і відповідальність місцевої влади та їхня ефективність використання отриманих ресурсів, наголосив Прем'єр-міністр.

  "Ми в принципі на шляху, який буде успішний для кожної територіальної громади. Головне, щоб люди відчували, що ситуація змінюється", - наголосив Володимир Гройсман, зауваживши, що кошти місцевих бюджетів мають не лежати на депозитних рахунках, а інвестуватися у якість життя людей.

  Володимир Гройсман привітав усю країну з сьогоднішнім Днем місцевого самоврядування.

  "День місцевого самоврядування - всеосяжний, тому що стосується практично кожного з нас. Так чи інакше, де б ми не жили, щоби ми не робили, ми маємо справу з органами місцевого самоврядування, з владою, яку ми самі обираємо. Сільські, селищні голови, голови громад, міські голови, представники органів районного, обласного місцевого самоврядування - це ті, хто безпосередньо знаходяться на "передовій" і ті люди, які мають відчувати найближче, що турбує людей і які рішення потрібно безпосередньо приймати", - зазначив Прем'єр-міністр.

  Він зауважив, що до 2014 року у цей день "робили помпезні заходи, виходили чиновники, говорили, що все буде добре, а потім йшли, а далі централізували, закручували гайки усім, забирали кошти, повноваження, - фактично знищували органи місцевого самоврядування. Зараз ситуація абсолютно змінилася", - підкреслив Володимир Гройсман.