Президент підписав Закон, який посилює соціальний захист військовослужбовців та членів їх сімей

  Президент України підписав Закон України № 1079 - VIII «Про внесення змін до статті 11 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» щодо супроводження військовослужбовців при продовженні лікування у санаторно-курортних закладах».

  Відповідний Закон був проголосований Верховною Радою України 12 квітня 2016 року.

  Закон уточнює порядок реалізації військовослужбовцями права на продовження їх лікування у санаторно- курортних закладах, куди їм надається безоплатна путівка після стаціонарного лікування в госпіталях.

  Закон також надає право на отримання путівки на безоплатній основі без права на лікування особам, які супроводжують військовослужбовця, направленого до санаторно-курортного закладу для продовження лікування після лікування в госпіталі. При цьому передбачається, що особою, яка супроводжує військовослужбовця до санаторно-курортного закладу, не може бути інвалід І групи та особа, яка не досягла 16-річного віку.

  Прем'єр-міністр України Володимир Гройсман у середу, 4 травня, ознайомився із ходом проведення капітального ремонту на ділянці автодороги "Київ – Знам'янка".

  "Один з пріоритетів роботи Уряду і відповідних міністерств, і Укравтодору є в тому, щоби навести лад на українських дорогах. Завдання є надзвичайно важливе і надзвичайно непросте, оскільки автодорожнє господарство і дороги України знаходяться у критичному стані", – заявив Володимир Гройсман, оглядаючи стан проведення ремонтних робіт.

 За його словами, в Україні потрібно побудувати стратегію розвитку доріг. "Найголовніше, що ми маємо зробити, – побудувати стратегію розвитку українських доріг. Ми маємо не просто робити кілометри, ми маємо розуміти, звідки буде побудований автомобільний коридор, як він вплине на розвиток нашої держави цей автомобільний коридор. Дуже важливо розвивати наш транспортний потенціал, логістичний потенціал, який є в Україні", – наголосив Володимир Гройсман.
  Глава Уряду зауважив, що у 2016 році на поточний ремонт доріг в Україні виділено близько 20 млрд. грн., і у травні-червні розпочнеться поточний і середньопоточний ремонт доріг по усій Україні.

 "Ми будемо робити і в тому числі середньопоточний ремонт, для того щоб вивести зі стану коми українські дороги. Ви побачите це протягом декількох місяців, що ситуація буде виправлятися", – зауважив Володимир Гройсман.

 Прем'єр-міністр зазначив, що на ремонт доріг передбачені консолідовані ресурси з Державного бюджету, Фонду регіонального розвитку, залишків кредитних коштів, залучених під державні гарантії у 2012-2013 рр., коштів міжнародних фінансових організацій (ЄБРР, ЄІБ, МБРР), місцевих бюджетів, надходження до яких значно зросли у результаті фінансової децентралізації, а також спеціального фонду місцевих бюджетів від понадпланових надходжень від митниць.
У зв'язку з цим Глава Уряду висловив за необхідне, аби в усіх областях України почали одночасно працювати над поліпшенням стану доріг. За його словами, відповідне завдання стоїть перед Міністерствами, Укравтодором та регіональними структурами.

 "І в Києві, і в інших містах України має відбуватися масштабний ремонт доріг, тому що в рази стало більше коштів на місцях, – зауважив Володимир Гройсман. – Об'єднуючи цей ресурс, ми можемо зробити дуже серйозний крок уперед щодо наведення ладу на автошляхах України. На це потрібен час", – наголосив він, закликавши місцеві підприємства брати участь у тендерах і продовжувати ремонти доріг.

 Разом з тим, потрібно ефективно та раціонально використати передбачені на ремонт доріг ресурси, підкреслив Голова Уряду. "Найголовніше – не просто акумулювати гроші, а забезпечити абсолютно відкрите, публічне їх використання", – зазначив він.

 Окремо Володимир Гройсман наголосив на необхідності дотримання високої якості робіт з ремонту чи будівництва доріг. За його словами, необхідно забезпечити контроль за здійсненням робіт та використанням виділених на це коштів. Своєю чергою Глава Уряду жорстко реагуватиме на випадки неякісного ремонту та зловживань на будівництві доріг, підкреслив він.

 "Я теж, як і ви, їжджу тими самими дорогами, і бачу, у якому вони сьогодні стані. Мушу сказати, що не тільки треба сьогодні використати ресурси, які передбачені, а треба зробити так, щоби кожен на своєму місці по совісті просто працював, – зауважив Володимир Гройсман. – Та якість робіт, яку подекуди ми зустрічаємо в Україні, мене не влаштовує, як, я переконаний, і більшість українців. Ми примусимо дорожні служби працювати з новою якістю", – наголосив він.

Проведено прес-конференцію щодо розширення механізмів фінансової підтримки бізнес-переселенців в рамках проекту ЄС.

  Розширення механізмів фінансової підтримки переселенців в рамках реалізації проекту ЄС «Центр адаптації переселенців та підприємців із зони АТО та Криму у Вінницькій області» - саме цій темі була присвячена прес-конференція, яка відбулась 4 травня 2016 року в Департаменті інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю Вінницької облдержадміністрації.Участь у прес-конференції прийняли: перший заступник директора Департаменту регіонального економічного розвитку облдержадміністрації ВолодимирРепей та керівник проекту ЄС «Центр адаптації переселенців та підприємців із зони АТО та Криму у Вінницькій області» Валерій Нікітюк.

  Під час прес-конференції Володимир Репей зазначив: «Грантова угода на реалізацію проекту була підписана 26 березня 2015 року, проте враховуючи той факт, що економічна ситуація в країні з часу написання проекту змінилася, виникла необхідність розширити напрямки підтримки в рамках проекту. 

  Департаментом регіонального економічного розвитку ОДА спільно із командою проекту на початку 2016 року було проведено анкетування серед ВПО та ряд консультацій і обговорень з громадськими організаціями переселенців у Вінницькій області та громадськими організаціями, які працюють із переселенцями. За результатами, які ми отримали після анкетування і обговорень, виявилось, що на сьогоднішній день ВПО цікавлять інші напрямки допомоги, а саме – надання компенсацій за придбане обладнання, матеріали та інструменти. Відповідно, нами було надіслано пропозицію до Представництва ЄС щодо можливості розширення інструментарію і наприкінці квітнями отримали від Представництва ЄС підписані зміни до грантового контракту». 

  Також, він зазначив, що відтепер в рамках проекту залишаються старі механізми допомоги підприємцям-переселенцям: надання компенсації підприємцям-переселенцям по сплаті витрат на залучення кредитів та надання компенсації вартості послуг на розробку бізнес-планів. Крім цих двох, з’явився ще один - надання компенсації вартості придбаного обладнання, інструментів та матеріалів.

  Керівник проекту Валерій Нікітюк уточнив: «Суть нового механізму допомоги підприємцям з числа переселенців полягає в наданні компенсації вартості придбаного обладнання, інструментів та матеріалів. З цією метою проводитиметься конкурс бізнес-планів. Конкурсна комісія обиратиме найкращі. Важливу роль в даному випадку гратиме створення робочих місць». Він також зазначив: «В рамках запропонованих нових механізмів фінансової підтримки, командою проекту розроблено Положення про конкурс бізнес-планів, яке на сьогоднішній день знаходиться в стані обговорення. Усі бажаючі, хто хоче долучитись до цього процесу – заходьте на сайт Центру адаптації переселенців та підприємців із зони АТО та Криму у Вінницькій області ardvin.org.ua та надсилайте свої пропозиції до 15 травня 2016 року». Крім того, Валерій Нікітюк повідомив, що враховуючи появу нових механізмів, тривалість проекту продовжено до 25 грудня 2016 року.

  Наприкінці прес-конференції представники ЗМІ мали змогу задати питання, які їх цікавлять, та отримали вичерпні відповіді від керівництва Департаменту регіонального економічного розвитку облдержадміністрації та керівника проекту ЄС «Центр адаптації переселенців та підприємців із зони АТО та Криму у Вінницькій області».

 (http://www.vin.gov.ua/web/vinoda.nsf/web_alldocs/Doc%D0%94%D0%95%D0%9F%D0%86A9ML6N)

  Український уряд планує вирішити питання фінансування ремонту українських доріг протягом найближчого тижня.

  На поточному тижні український уряд виділить як мінімум 18 млрд гривень на ремонт української дорожньої інфраструктури, заявив прем'єр-міністр України Володимир Гройсман. Сьогодні ми наблизилися до вирішення питання масштабного поточного ремонту і будівництва українських доріг. Сконцентруємо близько 18-19 млрд гривень для того, щоб максимально вийти по всій Україні до цієї роботи", - зазначив він у своєму відеозверненні, присвяченому роботі Кабміну у передсвятковий робочий тиждень.

  Як повідомлялося раніше, Володимир Омелян, призначений міністром інфраструктури у новий уряд Володимира Гройсмана, висловив надію на створення дорожнього фонду, який буде акумулювати кошти на ремонт доріг.

 (http://dt.ua/ECONOMICS/kabmin-vidilit-na-remont-ukrayinskih-dorig-18-mlrd-griven-206695_.html)

 На березі Прип’яті спить сатана,

прикинувся, клятий, сухою вербою.

На березі Прип’яті — березі - на —

ріки, що колись була голубою.

Стоїть йому атомна чорна свіча.

Лежать йому села в біді і розрусі.

Уп’явся в пісок пазурЯми корчА,

свистить йому вітер в дуплястому вусі.

Він скрізь по хатах понаписував мат.

Ікони покрав. Загубив респіратор.

Тепер захотілось йому подрімать.

Оце його царство. Він тут імператор.

  Шановні пані та панове! Ваша Високоповажносте, Пане Президент. Дорогі співвітчизники, які дивляться нас зараз по телевізору і весь світ, який сьогодні солідарний з Україною!

  Глибше і проникливіше, а ніж Ліна Костенко, про Чорнобиль ще не написав ніхто, - хоча вже й минуло тридцять років з часу тієї жахливої біди. На історичному шляху, яким крокує український народ, чорнобильська трагедія розташувалася приблизно на півдорозі від нацистської окупації до російської агресії. Вона стала найбільшим нашим випробуванням між Другою світовою війною та війною, яку проти України розв’язала Москва.

  В той час, коли все ще потрібні колосальні ресурси на подолання наслідків Чорнобильської катастрофи, коли конче необхідні великі кошти на соціальну підтримку ліквідаторів і потерпілих, - ми мусимо витрачати на оборону та безпеку ледве не п’яту частину видатків нашого бюджету.

  Яке дивне сплетіння різних причинно-наслідкових зв’язків! Чорнобиль певною мірою став каталізатором розпаду СРСР, сприяв появі в Україні опозиційних антиімперських рухів і наближенню нашої Незалежності. Водночас він породив і потужні нуклеарні фобії і антиядерні настрої. Постчорнобильське суспільство неначе підштовхнуло тодішню владу до рішення про відмову від атомної зброї.

  Несприйняття Кремлем самостійності України та відсутність дієвих гарантій безпеки без’ядерної України в недоброї пам’яті Будапештському меморандумі в свою чергу спровокували напад Росії на Україну. Російська агресія, по-перше, підірвала  довіру неядерних держав до режиму нерозповсюдження цієї зброї, а, по-друге, створила загрозу повторення атомної катастрофи на території нашої держави.

  І хай це нікому не видається утопією! Не забуваймо: активні бойові дії точилися за кількасот кілометрів від Запорізької АЕС. Росія готувала повномасштабну війну проти України. Як мінімум – планувала військові дії та безлад на більшій частині території нашої держави. В тому числі там, де розташовано чимало небезпечних об’єктів. 

  Ми вдалися до посилених заходів безпеки на АЕС; захищаємо їх від можливих атак з боку терористично-диверсійних груп в гібридній війні.

  Нашим унікальним досвідом забезпечення фізичного захисту радіоактивних матеріалів та ядерних об'єктів від можливих диверсій я ділився з нашими партнерами під час саміту з питань ядерної безпеки у США на початку цього місяця. Боротьба проти можливого ядерного тероризму має  координуватися на міжнародному рівні, і в цій співпраці бере активну участь Служба безпеки України.

  Це стосується, до речі, і новітніх кіберзагроз, які в часи Чорнобиля для нас ще просто не існували. Якщо вірус BlackEnergy використали для атаки на наші обленерго, то де гарантії, що подібні технології не загрожують і атомним станціям?  

  На саміті я також наголосив, і сьогодні - повторюю, що в окупованому Росією українському Криму Кремль розміщує елементи свого ядерного потенціалу. Ми і наші партнери маємо вирішити, як покращити гарантії безпеки з боку ядерних держав для тих країн, які не володіють зброєю масового знищення.

  Втім, Чорнобиль показав, що і «мирний атом»  - дефініція доволі умовна. Часом він такий же небезпечний, як сама ядерна зброя. Позбулися обжитих домівок понад сто п’ятнадцять тисяч мешканців Прип’яті та Чорнобиля, районних центрів та сіл 30-ти кілометрової зони. Радіонуклідами було забруднено  2300 населених  пунктів, на території яких проживало близько двох з половиною мільйонів чоловік. Важко збагнути, але в десятикілометрову зону, напевно, вже ніколи не повернуться люди! Медицина і статистика не можуть встановити точної кількості жертв, але прямі й опосередковані людські втрати, кількість тих, хто помер чи став інвалідом, вимірюється сотнями тисяч.

  Чорнобильську АЕС ми вивели з експлуатації  наприкінці минулого століття, але проблема наслідків катастрофи все ще залишається відкритою. Вони важким тягарем лягли на плечі українського народу, і ми ще далекі від їх остаточного подолання.

  За нинішніх непростих часів для України особливо важлива підтримка світової спільноти. І в день тридцятих роковин катастрофи від імені українського народу я хочу ще раз висловити щиру подяку міжнародним організаціям і фінансовим інституціям, державам-донорам і партнерам, громадським організаціям та усім небайдужим людям, які допомагали і продовжують допомагати Україні долати наслідки однієї із наймасштабніших техногенних катастроф в історії людства.

  Вчора міжнародні донори на конференції зі збору коштів за рахунок своїх джерел ухвалили рішення про додаткові внески на реалізацію чорнобильських проектів на загальну суму 87 з половиною мільйонів євро. Цим ми завдячуємо ЄБРР, Сполученим Штатам Америки; всій «Великій сімці», в якій  зараз головує Японія; Європейському Союзові.

  І я наголошую, що підписані сьогодні документи щодо виділення Європейським банком реконструкції та розвитку додаткових коштів на добудову сховища відпрацьованого ядерного палива стануть ще одним кроком у нашій спільній праці.

  Будівництво нового безпечного конфайнменту, який велетенським куполом накриє саркофаг, так само фінансується за рахунок коштів Чорнобильського фонду «Укриття» Європейського банку реконструкції та розвитку, вкладником якого є 25 країн.

  Дорогі співвітчизники!

  З нагоди роковин Чорнобиля до нас, українців звернувся Вселенський Патріарх Варфоломій, який є Предстоятелем нашої материнської Церкви, від якої до нас прийшло Християнство.

  Його Святість молиться за те, аби пам’ять про Чорнобиль була вічною і не даремною і закликає нас «згадати імена всіх тих, відомих і невідомих, які втратили своє життя, бо пам’ять пов’язує нас з минулим, змінює нашу поведінку і ставлення до сьогодення та покладає на нас відповідальність за майбутнє».

  Я знаю, що сьогодні жертв катастрофи поминають в усіх церквах, молитовних домах, мечетях та синагогах України. Про це днями ми говорили на Всеукраїнській раді церков та релігійних організацій з їхніми предстоятелями та керівниками.

  Чим далі відходимо від Чорнобиля-86, тим вище оцінюємо дії ліквідаторів: пожежників,будівельників, військовослужбовців, персоналу ЧАЕС, медиків, співробітників МВС, науковців.  І, зрозуміло - тогочасних волонтерів. 

  Із нестихаючим болем у серцях згадуємо тих, хто поклав свої життя у боротьбі з ядерною смертю.

  Шануємо тих, хто втратив здоров‘я і потребує особливої уваги від держави і суспільства.

  Я висловлюю глибоку вдячність мужнім учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і тим, хто нині продовжує виконувати складні й відповідальні завдання на станції та у зоні відчуження.

  Вважаю, що Уряд в цих скрутних умовах економічної кризи, спричиненої російською агресію, має таки винаходити на потреби чорнобильців максимум можливого із бюджету - після задоволення потреб на оборону та безпеку.

  Чорнобильська аварія, як і аварія на АЕС «Фукусіма – 1» в Японії, ще довго залишатиметься подіями планетарного масштабу як виклик усьому людству. Подібні катастрофи не зважають на державні кордони, носять глобальний характер.

  Чорнобиль поставив на порядок денний безліч безпекових, інженерно-технологічних, екологічних і медичних завдань і проблем, ще й досі не вирішених.

  В той же час - це випробування дало нам відчуття єдності, породило могутню енергію мужності, солідарності, жертовності і співчуття.

  Чорнобиль показав, що ми, українці, сильний народ, здатний подолати навіть атомного демона.

  Завершити хотів би, як і починав, словами великої Ліни Костенко: «Поховані чорнобильські ліси! Не забувайте наші голоси».

  Маємо зробити все, щоб ліквідувати наслідки катастрофи, і не допустити її повторення, і упаси нас Господи, щоб це ще раз де небудь повторилося.

  Жорсткі та ефективні заходи із ядерної безпеки повинні бути ключовим пріоритетом у галузі атомної енергетики.

  Ясно, що ані сьогодні, ані завтра Україна, диверсифікуючи поставки енергоносіїв і виборюючи енергетичну незалежність, не зможе відмовитися від атомної енергетики.  Але в той же час ми маємо думати і про нові технології, і про альтернативи та нетрадиційні джерела енергії, про збільшення енергоефективності. Питання енергозбереження, до речі, одразу після свят обговорюватимуться на Національній раді реформ і про співпрацю в цьому напрямку ми сьогодні також говорили з Президентом ЄБРР.

  Впевнений, все у нас вийде. Впевнений - все буде добре, дорогі співвітчизники!

  Слава Україні!

(http://www.president.gov.ua/news/vistup-prezidenta-pid-chas-zahodiv-u-zvyazku-z-30-mi-rokovin-37042 )

  Валерій Коровій: «Маємо чітко впроваджувати новий Закон України«Про державну службу» 

  У ході щотижневої оперативної наради з керівниками департаментів та служб регіону голова обласної державної адміністрації Валерій Коровій наголосив на необхідності безумовного впровадження нової редакції Закону України «Про державну службу», що вступає в дію з 1 травня поточного року. 
  «По своїй суті цей закон є революційним та проєвропейським. Він буде чітко розмежовувати поняття державної служби, патронатної служби. Встановлюється нова сітка окладів, призначення відбуватимуться на конкурсній основі. Державним службовцям не дозволяється займатися політичною діяльністю. А голова облдержадміністрації та голови райдержадміністрацій, відповідно до Закону, не матимуть права бути депутатами відповідних рад», - повідомив Валерій Коровій.
  За словами голови облдержадміністрації, нормативно-правовий акт містить ще низку не врегульованих до кінця питань, які найближчим часом будуть відпрацьовуватися. Та разом з тим, наголосив він, необхідно чітко впровадити Закон «Про державну службу» в життя та провести відповідне навчання з керівниками структурних підрозділів ОДА.

  (http://www.vin.gov.ua/web/vinoda.nsf/web_alldocs/Doc%D0%94%D0%95%D0%9F%D0%86A9CBYU )

  Глава держави закликав Верховну Раду схвалити закони щодо покращення співпраці з МВФ. Президент Петро Порошенко впевнений, що на цьому пленарному тижні Верховна Рада схвалить закони, спрямовані на покращення співпраці з Міжнародним валютним фондом.

  «Я впевнений у тому, що стратегічні закони ми маємо швидко проголосувати. І сподіваюсь, що перші закони, спрямовані на покращення співпраці з Міжнародним валютним фондом і виконання зобов’язань по меморандуму з МВФ ми зможемо побачити уже в цей четвер у порядку денному сесії», - наголосив Глава держави на засіданні Національної ради реформ.

  Президент підкреслив, що ці законопроекти обговорені, і схвально оцінив намір Уряду і коаліції «рішуче втілювати ці зобов’язання».

(http://www.vin.gov.ua/web/vinoda.nsf/web_alldocs/Doc%D0%AF%D0%86%D0%9A%D0%92A5SPYT

  «Запорука успіху України - у максимальній співпраці усіх гілок влади та у вмінні доносити суспільству інформацію про зміни та реформи», – Голова Верховної Ради України Андрій Парубій

  Голова Верховної Ради України Андрій Парубій, звертаючись до Президента України, членів уряду та народних депутатів під час Національної ради реформ у вівторок, зазначив, що кожен з присутніх відповідатиме перед майбутніми поколіннями за те, що робить на своїй посаді. «Ми маємо честь жити у переломний момент нашої країни – це честь і відповідальність, це буде вписано в історію, - сказав він. - Нам необхідно, впроваджуючи реформи, і це вкрай важливо, налагодити комунікацію у суспільстві, щоб знати про те, що в країні проводиться». Це, на його думку, важливо ще й з огляду на «відповідну політику з боку російської держави, яка спрямована на дестабілізацію внутрішньої ситуації в Україні». Тому, зазначив він, треба пам’ятати, що «комунікаційна робота - не менш важлива частина війни проти нас, аніж мілітарна».

  Спираючись на слова Президента України П.Порошенка про надання найближчим часом безвізового режиму Україні з боку Європейського Союзу, А.Парубій нагадав, що цьому передували революційні зміни у сфері боротьби з корупцією: відкриття майнових реєстрів, нова українська поліція, створення антикорупційної прокуратури, запровадження електронного декларування, удосконалення процедури арешту майна та інституту спеціальної конфіскації, початок роботи Національного агентства України з питань виявлення і розшуку володіння активами, Національного антикорупційного бюро, початок роботи Національного агентства з питань запобігання корупції. «А в які періоди в українській державі могли у такі стислі терміни відбуватися революційні переломні зміни, які б положили безповоротність у деяких напрямках: реєстри вже відкриті, поліція стоїть на наших вулицях і не бере хабарі – це фундаментальні зміни, що відбуваються у реформуванні держави, фундаментальні зміни, що відбуваються у психології людей, - наголосив Голова Верховної Ради України. - Нагадаємо про декомунізацію, сферу енергетичної безпеки, коли не купуємо газ у окупанта – Російської Федерації».

  За словами А.Парубія, необхідно вміти інформацію про зміни та реформи доносити суспільству. У цій роботі він відзначив роботу українського парламенту, подякував попередньому Голові Верховної Ради, Прем’єр-міністру України В.Гройсману, колишньому Главі уряду А.Яценюку. «Ухвалення пакету антикорупційних законів по боротьбі з корупцією – це було спільне напрацювання. У вирішальні моменти ми разом з МЗС збирались у Президента, ухвалювали рішення і виносили на голосування. Жодного випробування не змогли не пройти», - підкреслив він.

  Глава Парламенту відзначив наявність величезного потенціалу у Верховної Ради України. «Треба розуміти, у чому запорука нашого успіху - у максимальній співпраці усіх гілок влади», - наголосив він.

  А.Парубій нагадав, що українці часто програвали, «коли було непорозуміння між собою, у політичній еліті, верхівці». «У всі часи української державності. А знаючи, де наше найслабше місце, ми знаємо у чому наша сила. Коли ми були єдині, ми здобували перемоги», - підкреслив він.

  Голова Верховної Ради України також вважає «величезним позитивом» наявність неймовірного потенціалу співпраці з Кабінетом Міністрів України. «В.Гройсман, дуже глибоко знаючи парламент, без сумніву забезпечить взаємодію з парламентом на щаблях підготовки законопроектів на рівні обговорення у комітетах, на рівні проходження у Верховній Раді. Це дає нам величезний позитивний потенціал для того, щоб спільними рішеннями виходити на реформи», - зазначив А.Парубій.

  Голова Парламенту також відзначив наявність порозуміння з Президентом України в ключових стратегічних напрямках: питаннях безпеки і оборони, євроінтеграції, боротьби з корупцією, судовій реформі, яка є «одним з ключових завдань на найближчий час». «Не провівши судову реформу, не зможемо довести до кінця вирішальний удар у боротьбі із корупцією», - підкреслив він.

  А.Парубій вважає, що «спільна робота і високий рівень відповідальності – це запорука успіху». «Дуже розраховую, що міністри і їхні заступники будуть присутні на парламентських засіданнях комітетів. Розраховую, що у нас буде щільна і ефективна комунікація. Ми не маємо більше часу, - додав він. - Нам треба буде приймати швидкі і ефективні рішення для того, щоб рухатись уперед, щоб ми змогли той план амбітний, що поставила перед собою Україна, крок за кроком виконувати і йти до перемоги».

  Голова Парламенту висловив упевненість, що Україна зможе пройти цей шлях «швидко, ефективно і дієво».

 

  Володимир Гройсман: Основне наше завдання - забрати усі перепони, які створюють тиск влади на людей

  Серед пріоритетів новосформованого Кабінету Міністрів – забезпечення прозорої роботи митниці та подолання свавілля контролюючих органів відносно бізнесу, що дозволить зменшити тиск влади на громадян. Про це заявив Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман під час засідання Національної ради реформ у вівторок, 19 квітня.

  Зокрема, за словами Глави Уряду, необхідно забезпечити прозорість роботи української митниці. "В ДФС на митницях є тіньові потоки, які мають доходити до центрального бюджету, а не доходять. Це виклик абсолютно для усіх нас, щоб ми навели в цій царині порядок, і кожна гривня була на обліку, і митниця була абсолютно прозорою", – заявив Володимир Гройсман.

  Прем'єр-міністр наголосив, що здійснення деяких процедур на митниці у ручному режимі є неприпустимим. "Ручний режим – це є реальне зловживанням, яке використовують митники для того, щоби отримувати хабарі", – зауважив він.

  Глава Уряду подякував Президенту за принципову позицію та підтримку з цього питання. Також є рішучість керівництва Державної фіскальної служби України та підтримка Парламенту щодо реформи даної сфери, зазначив він.

  "Ми швидко там наведемо порядок і зробимо облік таким чином, щоби для людей було абсолютно зрозуміло, які товари переміщуються, яка у них митна вартість, як потрібно реагувати на контрабанду, як потрібно реагувати на недоплати, – зазначив Володимир Гройсман. – У всіх буде можливість себе реалізувати на справі, а не просто у розмовах, тому ми зараз будемо приступати до вирішення цього питання".

  Також є неприпустимим здійснення тиску на підприємства контролюючими органами, наголосив Прем'єр-міністр. Уряд буде жорстко реагувати на будь-які спроби подібних зловживань. За його словами, якщо представники державних органів будуть ходити тероризувати підприємства, "ми будемо давати цьому жорсткий бій". Володимир Гройсман зазначив, що особисто запрошуватиме їх на засідання Уряду, "і хай уся країна бачить обличчя тих, хто тероризує виробників національного продукту, які створюють робочі місця і сплачують податки", – підкреслив він.

   Глава Кабінету Міністрів наголосив, що в Україні необхідно забезпечити сприятливі умови для ведення бізнесу.

  "Міністри про це знають. Я думаю, що за певний період часу кожен зможе довести свою ефективність на своїй посаді і забрати усі перепони, які сьогодні створюють тиск влади на людей. Це основне наше завдання. Я думаю, що ми дуже швидко зможемо знайти адекватні відповіді на ці питання", – заявив він.

  Президент надав підтримку проведенню Всеукраїнської акції «Потяг Єднання України «Труханівська Січ». Президент Петро Порошенко підписав розпорядження «Про надання підтримки проведенню Всеукраїнської акції «Потяг Єднання України «Труханівська Січ».

  Зазначений проект спрямований на сприяння консолідації суспільства, піднесення патріотичного духу громадян, розвиток волонтерського руху, розвінчування міфів російської пропаганди, активізацію міжрегіонального співробітництва, посилення діалогу та зміцнення взаєморозуміння жителів різних регіонів держави у справі розбудови України.

  Акція започаткована за ініціативи 86 громадських та волонтерських організацій.

 Потяг Єднання відправиться вранці 20 квітня. У ході поїздки об’єднана команда волонтерів, освітян, журналістів, документалістів, митців, громадських діячів та військових (понад 200 осіб) на зупинках у населених пунктах планує проводити різноманітні заходи, зокрема, мистецькі акції, лекції, тренінги та майстер-класи, фестивалі, обміни культурними надбаннями.    Серед міст, у яких планується робота команди потягу, Харків, Бахмут, Лиман, Слов’янськ, Краматорськ, Дружківка, Костянтинівка, Лозова, Красноград.

(http://www.president.gov.ua/news/prezident-nadav-pidtrimku-provedennyu-vseukrayinskoyi-akciyi-37002 )