Президент: Ми зробимо все можливе, щоб Надія Савченко вже в цьому місяці повернулась додому

  Президент Петро Порошенко наголошує, що для повернення української льотчиці Надії Савченко, незаконно засудженої в Росії, докладається величезна кількість зусиль.

  «Ми зробимо все можливе для того, щоб Надія якнайшвидше повернулась додому. Зроблю все можливе, щоб в цьому місяці повернути її додому», - сказав Петро Порошенко під час спілкування із журналістами в рамках робочого візиту до Туреччини, відповідаючи на запитання щодо можливого обміну Надії Савченко на засуджених в Україні російських спецпризначенців.

 Президент нагадав, що саме в Туреччині під час його попереднього візиту, він заявив про те, що готовий використати будь-які свої конституційні повноваження для того, щоб повернути Надію додому. «Тому, якщо таке звернення надійде – я негайно скористаюся цим», - підкреслив Глава держави.  

  Президент зазначив також, що під час сьогоднішніх його переговорів значна частина уваги була присвячена питанню звільнення Надії Савченко.

  «Разом з тим, я хотів би уникнути політизації цього процесу, коли окремі політики, чиновники чи урядовці хочуть на цьому нагріти руки. Тут не буде задіяно жодного політика, крім наших іноземних партнерів»,- підкреслив Президент.

  Глава держави зауважив, що  голові СБУ Василю Грицаку дано доручення щодо технічного виконаня всіх необхідних юридичних обставин щодо цього процесу.

  «Але закликаю всіх – ми будемо говорити про це тоді, коли президентський літак з Надією торкнеться злітної смуги українського аеропорту», - сказав Петро Порошенко, додавши, що «дуже багато стоїть на карті».

(http://www.president.gov.ua/news/prezident-mi-zrobimo-vse-mozhlive-shob-nadiya-savchenko-vzhe-37179)

  Для узгодження організаційних питань проведення заходу, що планується у Вінниці в серпні поточного року, ініціатори форуму - голова Європейського конгресу українців, перший заступник голови Світового конгресу українців Ярослава Хортяні та голова Світового конгресу українських молодіжних організацій Мирослав Гочак, а також заступник Міністра молоді та спорту України Олександр Ярема 23 травня зустрілися з керівниками обласної державної адміністрації Валерієм Коровієм та головою обласної Ради Анатолієм Олійником.

  «Коли надійшла пропозиція щодо проведення у Вінниці молодіжного форуму, ми прийняли її з великою зацікавленістю. В області представлена дуже широка палітра молодіжних організацій, і цей захід для нас дуже цікавий», - зазначив голова обласної державної адміністрації Валерій Коровій. Він також повідомив, що підписано відповідне розпорядження голови ОДА та створено організаційний комітет для належної підготовки до міжнародного форуму.

  Кошти на проведення заходу – 200 тисяч гривень – виділяє Міністерство молоді та спорту України. «Для нас цей форум теж важливий, оскільки охоплює представників молодіжних організацій і в Україні, і поза її межами. Тож ми надаємо йому великого значення», – запевнив заступник Міністра молоді та спорту Олександр Ярема. 

  Голова Європейського конгресу українців Ярослава Хортяні, у свою чергу, висловила вдячність за готовність прийняти форум у Вінниці та запевнила, що користь від цієї зустрічі отримає загалом Україна. «Ми, старша генерація української діаспори, відчуваємо відповідальність за те, щоб передати в надійні руки нашу справу. Ці хлопці і дівчата, які приїдуть до вас, повні енергії служити Україні. Це представники народної дипломатії, яка, часом, може більше зробити, ніж дипломати офіційні, - зазначила Ярослава Хортяні. – Від проведення цього заходу виграє і місто, яке приймає, і Україна, і ваша молодь, бо вони будуть відразу запрошені в ту чи іншу країну, познайомляться, побачать, як краще співпрацювати. А з того підуть і економічні інтереси».

  За словами голови Світового конгресу українських молодіжних організацій Мирослава Гочака, подібні зустрічі вже проводились у Києві, Львові, Тернополі, Івано-Франківську та Одесі. Цього ж року організатори зупинили свій вибір на Вінниці. 

  Інформуючи про головні напрями діяльності молодіжного представництва діаспори, Мирослав Гочак підкреслив, що нині у їхньому полі зору не лише питання освіти та культури. «Вже 2 роки ми працюємо за трьома новими напрямами: лобіювання українських національних інтересів, українська медіа-платформа, основна ідея якої полягає в об’єднанні медіа-простору світового українства, створення медіа-центрів та медіа-ресурсів. І ще один напрям – економічна революція. Йдеться про організацію інвестиційних, економічних бізнес-форумів та конференцій», - зазначив голова Світового конгресу українських молодіжних організацій. 

  За його словами, сьогодні за допомогою українців або підприємців українського походження у тих державах, де вони проживають, активно створюються спільні з Україною торгові палаті та ділові бізнес-клуби. Крім того, конгрес українських молодіжних організацій має прямий вихід на декілька потужних американських інвестиційних фондів, які зацікавлені інвестувати в Україну, насамперед, у сферах сільського господарства, ІТ-технологій та енергетики. 

  «Завжди в областях, де діаспора проводила форуми чи зустрічі, ми після цього схвалювали програми співпраці. У Вінниці ми вперше, і, можливо, це буде поштовхом для того, щоб ви прийняли відповідну програму співробітництва з діаспорою для наших активних взаємин в подальшому», - зауважив Мирослав Гочак.

  У ході спілкування учасники зустрічі обговорили окремі організаційні питання проведення форуму, а також можливі напрями співпраці на перспективу.

(http://www.vin.gov.ua/web/vinoda.nsf/web_alldocs/Doc%D0%94%D0%95%D0%9F%D0%86AA8GLT)

   Президент обговорив із Заступником Генерального секретаря ООН питання соціально-економічного та гуманітарного відновлення Донбасу

  Президент Петро Порошенко прийняв Заступника Генерального секретаря ООН, Виконавчого директора Управління ООН з обслуговування проектів (ЮНОПС) Грете Фаремо.

  Під час зустрічі обговорювались перспективи розширення допомоги з боку організацій системи ООН у питанні надання допомоги на швидке відновлення об’єктів життєвонеобхідної інфраструктури на Донбасі та забезпечення розвитку постраждалих від російської агресії районів Донецької та Луганської областей. Окрему увагу було приділено нагальним гуманітарним потребам внутрішньо переміщених осіб в Україні.

  Петро Порошенко наголосив на важливості отримання доступу України до інноваційних джерел фінансування – через взаємодію з інституційними донорами, благодійними організаціями, міжнародними бізнес асоціаціями – для здійснення соціально-економічних, екологічних та гуманітарних проектів на Донбасі. Йшлося, зокрема, про спеціальні проекти щодо розмінування території, програми створення нових робочих місць для мешканців Донбасу та розвитку освітніх можливостей для дітей, які б включали відновлення та модернізацію учбових закладів.

  На пропозицію Президента було досягнуто домовленість про  опрацювання питання заснування нового офісу ЮНОПС, який би забезпечив координацію проектів та програм, що реалізуються ООН на території України, а також мобілізацію та раціональне використання міжнародної фінансової допомоги.

  Заступник Генерального секретаря ООН привітала Україну з «блискучою та заслуженою перемогою» Джамали на пісенному конкурсі Євробачення у Швеції.

 

Володимир Гройсман: Уряд створить Дорожній фонд та проведе децентралізацію у сфері управління доріг

  Уряд працює над створенням Дорожнього фонду, проведенням децентралізації управління доріг та забезпеченням їх ремонту, що дозволить відродити дорожнє господарство України. Про це заявив Прем'єр-міністр України Володимир Гройсман під час участі у заходах з нагоди святкування Дня Європи у Вінниці у суботу.

  "Кабінет Міністрів працює над тим, щоби створити окремий Дорожній фонд у складі Державного бюджету України, куди будуть акумулюватися ресурси", - заявив Володимир Гройсман, зазначивши, що відповідне рішення може бути прийняте спільно з Парламентом у вересні.

  Крім того, Уряд передасть державні дороги місцевого значення на місця під управління обласних державних адміністрацій. "Ми проведемо децентралізацію управління доріг України. Ми все з Києва передамо, державні дороги місцевого значення на місця, на обладміністрації, які будуть управляти цим процесом. Далі ми туди передамо кошти і ресурси. Ви побачите, що за 2-3 роки ситуація із дорожнім господарством буде зовсім інша і якісно краща", - зазначив Володимир Гройсман.

  Прем'єр-міністр зауважив, що сьогодні у місцевих бюджетах є ресурси для співфінансування ремонту доріг завдяки збільшенню надходжень у результаті розпочатої фінансової децентралізації. Консолідація ресурсів дасть можливість проводити більший обсяг робіт.

  Володимир Гройсман зазначив, що відновлення дорожнього господарства країни – один з пріоритетів діяльності Уряду. За його словами, декілька тижнів тому Уряд розблокував фінансування усіх автодорожніх робіт.

  "Зараз ми розпочинаємо відроджувати дорожнє господарство України. За один день, тиждень, рік зробити це буде дуже важко. Але хочу підкреслити, що за декілька років ми зможемо привести до нормального стану українські дороги", - заявив він.

  Разом з тим, в Україні потрібно розпочинати масштабне будівництво доріг у країні, наголосив Голова Уряду. "Масштабне будівництво доріг дасть нам можливість покращити стан доріг, зробити його якісним. Нам потрібно буде побудувати транспортні коридори, як наш потенціал транзитний. І навколо нього буде створено багато різних інфраструктур і робочих місць", - заявив Володимир Гройсман.

 Прем'єр-міністр також закликав журналістів та представників громадськості допомагати слідкувати за якістю ремонту доріг.

 

  Керівники області провели зустріч із делегацією Сьвєнтокшиського воєводства Республіки Польща

  13 травня в облдержадміністрації відбулась офіційна зустріч голови ОДА Валерія Коровія та голови обласної Ради Анатолія Олійника із делегацією Сьвєнтокшиського воєводства Республіки Польща на чолі із віцемаршалеком Яном Мачков’яком.

  Польська делегація перебуває на Вінниччині з метою активізації міжрегіонального співробітництва та з нагоди святкування Дня Європи у Вінниці.

  Валерій Коровій подякував іноземним гостям за те, що вони прийняли запрошення, тим самим підтвердивши міцність майже 60 – річної дружби між Сьвєнтокшиським воєводством Республіки Польща та Вінницьким регіоном.

  «Я дуже дорожу нашою давньою успішною співпрацею. Цього року ми в обласному центрі святкуватимемо День Європи восьмий раз. Заходи, які проводяться у цей день, спрямовані на звернення до витоків європейської культури, європейської системи врядування і є дуже популярними серед наших городян, особливо серед молоді. Тож вінничани справді пишаються тим, що вони - європейці».

  Очільник області висловив сподівання, що Угода про асоціацію України з ЄС, яка вступила в силу з 1 січня 2016 року, дасть новий поштовх для поглиблення співпраці України з Європейським Союзом і особливо – співпраці між Україною і Польщею, оскільки ця дружба цементувалась протягом дуже тривалого часу.

  В свою чергу, віцемаршалек Ян Мачков’як подякував керівникам Вінниччини за запрошення взяти участь у святі:«Весна без Дня Європи у Вінниці для мене була б новизною,- запевнив він. - Вінниця і справді – європейське місто, і цього року ми привезли новий – молодіжний склад делегації».

  Ян Мачков’як висловив впевненість, що ефективна співпраця необхідна і можлива попри складнощі, які зараз переживає Європа: «Нас дуже непокоять, правоцентричні рухи за вихід із Євросоюзу тощо, однак ніякі подібні рухи не здатні вплинути на європейські цінності і демократія зрештою переможе».

  Підсумовуючи зустріч, голова обласної державної адміністрації Валерій Коровій повідомив польським побратимам про ще один крок, який сприятиме зближенню наших двох країн – з 26 червня аеропорт «Вінниця» запроваджує двічі на тиждень регулярні авіарейси до Варшави.

 (http://www.vin.gov.ua/web/vinoda.nsf/web_alldocs/Doc%D0%94%D0%95%D0%9F%D0%86A9WJUP)

  Президент підписав Закон, який посилює соціальний захист військовослужбовців та членів їх сімей

  Президент України підписав Закон України № 1079 - VIII «Про внесення змін до статті 11 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» щодо супроводження військовослужбовців при продовженні лікування у санаторно-курортних закладах».

  Відповідний Закон був проголосований Верховною Радою України 12 квітня 2016 року.

  Закон уточнює порядок реалізації військовослужбовцями права на продовження їх лікування у санаторно- курортних закладах, куди їм надається безоплатна путівка після стаціонарного лікування в госпіталях.

  Закон також надає право на отримання путівки на безоплатній основі без права на лікування особам, які супроводжують військовослужбовця, направленого до санаторно-курортного закладу для продовження лікування після лікування в госпіталі. При цьому передбачається, що особою, яка супроводжує військовослужбовця до санаторно-курортного закладу, не може бути інвалід І групи та особа, яка не досягла 16-річного віку.

  Прем'єр-міністр України Володимир Гройсман у середу, 4 травня, ознайомився із ходом проведення капітального ремонту на ділянці автодороги "Київ – Знам'янка".

  "Один з пріоритетів роботи Уряду і відповідних міністерств, і Укравтодору є в тому, щоби навести лад на українських дорогах. Завдання є надзвичайно важливе і надзвичайно непросте, оскільки автодорожнє господарство і дороги України знаходяться у критичному стані", – заявив Володимир Гройсман, оглядаючи стан проведення ремонтних робіт.

 За його словами, в Україні потрібно побудувати стратегію розвитку доріг. "Найголовніше, що ми маємо зробити, – побудувати стратегію розвитку українських доріг. Ми маємо не просто робити кілометри, ми маємо розуміти, звідки буде побудований автомобільний коридор, як він вплине на розвиток нашої держави цей автомобільний коридор. Дуже важливо розвивати наш транспортний потенціал, логістичний потенціал, який є в Україні", – наголосив Володимир Гройсман.
  Глава Уряду зауважив, що у 2016 році на поточний ремонт доріг в Україні виділено близько 20 млрд. грн., і у травні-червні розпочнеться поточний і середньопоточний ремонт доріг по усій Україні.

 "Ми будемо робити і в тому числі середньопоточний ремонт, для того щоб вивести зі стану коми українські дороги. Ви побачите це протягом декількох місяців, що ситуація буде виправлятися", – зауважив Володимир Гройсман.

 Прем'єр-міністр зазначив, що на ремонт доріг передбачені консолідовані ресурси з Державного бюджету, Фонду регіонального розвитку, залишків кредитних коштів, залучених під державні гарантії у 2012-2013 рр., коштів міжнародних фінансових організацій (ЄБРР, ЄІБ, МБРР), місцевих бюджетів, надходження до яких значно зросли у результаті фінансової децентралізації, а також спеціального фонду місцевих бюджетів від понадпланових надходжень від митниць.
У зв'язку з цим Глава Уряду висловив за необхідне, аби в усіх областях України почали одночасно працювати над поліпшенням стану доріг. За його словами, відповідне завдання стоїть перед Міністерствами, Укравтодором та регіональними структурами.

 "І в Києві, і в інших містах України має відбуватися масштабний ремонт доріг, тому що в рази стало більше коштів на місцях, – зауважив Володимир Гройсман. – Об'єднуючи цей ресурс, ми можемо зробити дуже серйозний крок уперед щодо наведення ладу на автошляхах України. На це потрібен час", – наголосив він, закликавши місцеві підприємства брати участь у тендерах і продовжувати ремонти доріг.

 Разом з тим, потрібно ефективно та раціонально використати передбачені на ремонт доріг ресурси, підкреслив Голова Уряду. "Найголовніше – не просто акумулювати гроші, а забезпечити абсолютно відкрите, публічне їх використання", – зазначив він.

 Окремо Володимир Гройсман наголосив на необхідності дотримання високої якості робіт з ремонту чи будівництва доріг. За його словами, необхідно забезпечити контроль за здійсненням робіт та використанням виділених на це коштів. Своєю чергою Глава Уряду жорстко реагуватиме на випадки неякісного ремонту та зловживань на будівництві доріг, підкреслив він.

 "Я теж, як і ви, їжджу тими самими дорогами, і бачу, у якому вони сьогодні стані. Мушу сказати, що не тільки треба сьогодні використати ресурси, які передбачені, а треба зробити так, щоби кожен на своєму місці по совісті просто працював, – зауважив Володимир Гройсман. – Та якість робіт, яку подекуди ми зустрічаємо в Україні, мене не влаштовує, як, я переконаний, і більшість українців. Ми примусимо дорожні служби працювати з новою якістю", – наголосив він.

Проведено прес-конференцію щодо розширення механізмів фінансової підтримки бізнес-переселенців в рамках проекту ЄС.

  Розширення механізмів фінансової підтримки переселенців в рамках реалізації проекту ЄС «Центр адаптації переселенців та підприємців із зони АТО та Криму у Вінницькій області» - саме цій темі була присвячена прес-конференція, яка відбулась 4 травня 2016 року в Департаменті інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю Вінницької облдержадміністрації.Участь у прес-конференції прийняли: перший заступник директора Департаменту регіонального економічного розвитку облдержадміністрації ВолодимирРепей та керівник проекту ЄС «Центр адаптації переселенців та підприємців із зони АТО та Криму у Вінницькій області» Валерій Нікітюк.

  Під час прес-конференції Володимир Репей зазначив: «Грантова угода на реалізацію проекту була підписана 26 березня 2015 року, проте враховуючи той факт, що економічна ситуація в країні з часу написання проекту змінилася, виникла необхідність розширити напрямки підтримки в рамках проекту. 

  Департаментом регіонального економічного розвитку ОДА спільно із командою проекту на початку 2016 року було проведено анкетування серед ВПО та ряд консультацій і обговорень з громадськими організаціями переселенців у Вінницькій області та громадськими організаціями, які працюють із переселенцями. За результатами, які ми отримали після анкетування і обговорень, виявилось, що на сьогоднішній день ВПО цікавлять інші напрямки допомоги, а саме – надання компенсацій за придбане обладнання, матеріали та інструменти. Відповідно, нами було надіслано пропозицію до Представництва ЄС щодо можливості розширення інструментарію і наприкінці квітнями отримали від Представництва ЄС підписані зміни до грантового контракту». 

  Також, він зазначив, що відтепер в рамках проекту залишаються старі механізми допомоги підприємцям-переселенцям: надання компенсації підприємцям-переселенцям по сплаті витрат на залучення кредитів та надання компенсації вартості послуг на розробку бізнес-планів. Крім цих двох, з’явився ще один - надання компенсації вартості придбаного обладнання, інструментів та матеріалів.

  Керівник проекту Валерій Нікітюк уточнив: «Суть нового механізму допомоги підприємцям з числа переселенців полягає в наданні компенсації вартості придбаного обладнання, інструментів та матеріалів. З цією метою проводитиметься конкурс бізнес-планів. Конкурсна комісія обиратиме найкращі. Важливу роль в даному випадку гратиме створення робочих місць». Він також зазначив: «В рамках запропонованих нових механізмів фінансової підтримки, командою проекту розроблено Положення про конкурс бізнес-планів, яке на сьогоднішній день знаходиться в стані обговорення. Усі бажаючі, хто хоче долучитись до цього процесу – заходьте на сайт Центру адаптації переселенців та підприємців із зони АТО та Криму у Вінницькій області ardvin.org.ua та надсилайте свої пропозиції до 15 травня 2016 року». Крім того, Валерій Нікітюк повідомив, що враховуючи появу нових механізмів, тривалість проекту продовжено до 25 грудня 2016 року.

  Наприкінці прес-конференції представники ЗМІ мали змогу задати питання, які їх цікавлять, та отримали вичерпні відповіді від керівництва Департаменту регіонального економічного розвитку облдержадміністрації та керівника проекту ЄС «Центр адаптації переселенців та підприємців із зони АТО та Криму у Вінницькій області».

 (http://www.vin.gov.ua/web/vinoda.nsf/web_alldocs/Doc%D0%94%D0%95%D0%9F%D0%86A9ML6N)

  Український уряд планує вирішити питання фінансування ремонту українських доріг протягом найближчого тижня.

  На поточному тижні український уряд виділить як мінімум 18 млрд гривень на ремонт української дорожньої інфраструктури, заявив прем'єр-міністр України Володимир Гройсман. Сьогодні ми наблизилися до вирішення питання масштабного поточного ремонту і будівництва українських доріг. Сконцентруємо близько 18-19 млрд гривень для того, щоб максимально вийти по всій Україні до цієї роботи", - зазначив він у своєму відеозверненні, присвяченому роботі Кабміну у передсвятковий робочий тиждень.

  Як повідомлялося раніше, Володимир Омелян, призначений міністром інфраструктури у новий уряд Володимира Гройсмана, висловив надію на створення дорожнього фонду, який буде акумулювати кошти на ремонт доріг.

 (http://dt.ua/ECONOMICS/kabmin-vidilit-na-remont-ukrayinskih-dorig-18-mlrd-griven-206695_.html)

 На березі Прип’яті спить сатана,

прикинувся, клятий, сухою вербою.

На березі Прип’яті — березі - на —

ріки, що колись була голубою.

Стоїть йому атомна чорна свіча.

Лежать йому села в біді і розрусі.

Уп’явся в пісок пазурЯми корчА,

свистить йому вітер в дуплястому вусі.

Він скрізь по хатах понаписував мат.

Ікони покрав. Загубив респіратор.

Тепер захотілось йому подрімать.

Оце його царство. Він тут імператор.

  Шановні пані та панове! Ваша Високоповажносте, Пане Президент. Дорогі співвітчизники, які дивляться нас зараз по телевізору і весь світ, який сьогодні солідарний з Україною!

  Глибше і проникливіше, а ніж Ліна Костенко, про Чорнобиль ще не написав ніхто, - хоча вже й минуло тридцять років з часу тієї жахливої біди. На історичному шляху, яким крокує український народ, чорнобильська трагедія розташувалася приблизно на півдорозі від нацистської окупації до російської агресії. Вона стала найбільшим нашим випробуванням між Другою світовою війною та війною, яку проти України розв’язала Москва.

  В той час, коли все ще потрібні колосальні ресурси на подолання наслідків Чорнобильської катастрофи, коли конче необхідні великі кошти на соціальну підтримку ліквідаторів і потерпілих, - ми мусимо витрачати на оборону та безпеку ледве не п’яту частину видатків нашого бюджету.

  Яке дивне сплетіння різних причинно-наслідкових зв’язків! Чорнобиль певною мірою став каталізатором розпаду СРСР, сприяв появі в Україні опозиційних антиімперських рухів і наближенню нашої Незалежності. Водночас він породив і потужні нуклеарні фобії і антиядерні настрої. Постчорнобильське суспільство неначе підштовхнуло тодішню владу до рішення про відмову від атомної зброї.

  Несприйняття Кремлем самостійності України та відсутність дієвих гарантій безпеки без’ядерної України в недоброї пам’яті Будапештському меморандумі в свою чергу спровокували напад Росії на Україну. Російська агресія, по-перше, підірвала  довіру неядерних держав до режиму нерозповсюдження цієї зброї, а, по-друге, створила загрозу повторення атомної катастрофи на території нашої держави.

  І хай це нікому не видається утопією! Не забуваймо: активні бойові дії точилися за кількасот кілометрів від Запорізької АЕС. Росія готувала повномасштабну війну проти України. Як мінімум – планувала військові дії та безлад на більшій частині території нашої держави. В тому числі там, де розташовано чимало небезпечних об’єктів. 

  Ми вдалися до посилених заходів безпеки на АЕС; захищаємо їх від можливих атак з боку терористично-диверсійних груп в гібридній війні.

  Нашим унікальним досвідом забезпечення фізичного захисту радіоактивних матеріалів та ядерних об'єктів від можливих диверсій я ділився з нашими партнерами під час саміту з питань ядерної безпеки у США на початку цього місяця. Боротьба проти можливого ядерного тероризму має  координуватися на міжнародному рівні, і в цій співпраці бере активну участь Служба безпеки України.

  Це стосується, до речі, і новітніх кіберзагроз, які в часи Чорнобиля для нас ще просто не існували. Якщо вірус BlackEnergy використали для атаки на наші обленерго, то де гарантії, що подібні технології не загрожують і атомним станціям?  

  На саміті я також наголосив, і сьогодні - повторюю, що в окупованому Росією українському Криму Кремль розміщує елементи свого ядерного потенціалу. Ми і наші партнери маємо вирішити, як покращити гарантії безпеки з боку ядерних держав для тих країн, які не володіють зброєю масового знищення.

  Втім, Чорнобиль показав, що і «мирний атом»  - дефініція доволі умовна. Часом він такий же небезпечний, як сама ядерна зброя. Позбулися обжитих домівок понад сто п’ятнадцять тисяч мешканців Прип’яті та Чорнобиля, районних центрів та сіл 30-ти кілометрової зони. Радіонуклідами було забруднено  2300 населених  пунктів, на території яких проживало близько двох з половиною мільйонів чоловік. Важко збагнути, але в десятикілометрову зону, напевно, вже ніколи не повернуться люди! Медицина і статистика не можуть встановити точної кількості жертв, але прямі й опосередковані людські втрати, кількість тих, хто помер чи став інвалідом, вимірюється сотнями тисяч.

  Чорнобильську АЕС ми вивели з експлуатації  наприкінці минулого століття, але проблема наслідків катастрофи все ще залишається відкритою. Вони важким тягарем лягли на плечі українського народу, і ми ще далекі від їх остаточного подолання.

  За нинішніх непростих часів для України особливо важлива підтримка світової спільноти. І в день тридцятих роковин катастрофи від імені українського народу я хочу ще раз висловити щиру подяку міжнародним організаціям і фінансовим інституціям, державам-донорам і партнерам, громадським організаціям та усім небайдужим людям, які допомагали і продовжують допомагати Україні долати наслідки однієї із наймасштабніших техногенних катастроф в історії людства.

  Вчора міжнародні донори на конференції зі збору коштів за рахунок своїх джерел ухвалили рішення про додаткові внески на реалізацію чорнобильських проектів на загальну суму 87 з половиною мільйонів євро. Цим ми завдячуємо ЄБРР, Сполученим Штатам Америки; всій «Великій сімці», в якій  зараз головує Японія; Європейському Союзові.

  І я наголошую, що підписані сьогодні документи щодо виділення Європейським банком реконструкції та розвитку додаткових коштів на добудову сховища відпрацьованого ядерного палива стануть ще одним кроком у нашій спільній праці.

  Будівництво нового безпечного конфайнменту, який велетенським куполом накриє саркофаг, так само фінансується за рахунок коштів Чорнобильського фонду «Укриття» Європейського банку реконструкції та розвитку, вкладником якого є 25 країн.

  Дорогі співвітчизники!

  З нагоди роковин Чорнобиля до нас, українців звернувся Вселенський Патріарх Варфоломій, який є Предстоятелем нашої материнської Церкви, від якої до нас прийшло Християнство.

  Його Святість молиться за те, аби пам’ять про Чорнобиль була вічною і не даремною і закликає нас «згадати імена всіх тих, відомих і невідомих, які втратили своє життя, бо пам’ять пов’язує нас з минулим, змінює нашу поведінку і ставлення до сьогодення та покладає на нас відповідальність за майбутнє».

  Я знаю, що сьогодні жертв катастрофи поминають в усіх церквах, молитовних домах, мечетях та синагогах України. Про це днями ми говорили на Всеукраїнській раді церков та релігійних організацій з їхніми предстоятелями та керівниками.

  Чим далі відходимо від Чорнобиля-86, тим вище оцінюємо дії ліквідаторів: пожежників,будівельників, військовослужбовців, персоналу ЧАЕС, медиків, співробітників МВС, науковців.  І, зрозуміло - тогочасних волонтерів. 

  Із нестихаючим болем у серцях згадуємо тих, хто поклав свої життя у боротьбі з ядерною смертю.

  Шануємо тих, хто втратив здоров‘я і потребує особливої уваги від держави і суспільства.

  Я висловлюю глибоку вдячність мужнім учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і тим, хто нині продовжує виконувати складні й відповідальні завдання на станції та у зоні відчуження.

  Вважаю, що Уряд в цих скрутних умовах економічної кризи, спричиненої російською агресію, має таки винаходити на потреби чорнобильців максимум можливого із бюджету - після задоволення потреб на оборону та безпеку.

  Чорнобильська аварія, як і аварія на АЕС «Фукусіма – 1» в Японії, ще довго залишатиметься подіями планетарного масштабу як виклик усьому людству. Подібні катастрофи не зважають на державні кордони, носять глобальний характер.

  Чорнобиль поставив на порядок денний безліч безпекових, інженерно-технологічних, екологічних і медичних завдань і проблем, ще й досі не вирішених.

  В той же час - це випробування дало нам відчуття єдності, породило могутню енергію мужності, солідарності, жертовності і співчуття.

  Чорнобиль показав, що ми, українці, сильний народ, здатний подолати навіть атомного демона.

  Завершити хотів би, як і починав, словами великої Ліни Костенко: «Поховані чорнобильські ліси! Не забувайте наші голоси».

  Маємо зробити все, щоб ліквідувати наслідки катастрофи, і не допустити її повторення, і упаси нас Господи, щоб це ще раз де небудь повторилося.

  Жорсткі та ефективні заходи із ядерної безпеки повинні бути ключовим пріоритетом у галузі атомної енергетики.

  Ясно, що ані сьогодні, ані завтра Україна, диверсифікуючи поставки енергоносіїв і виборюючи енергетичну незалежність, не зможе відмовитися від атомної енергетики.  Але в той же час ми маємо думати і про нові технології, і про альтернативи та нетрадиційні джерела енергії, про збільшення енергоефективності. Питання енергозбереження, до речі, одразу після свят обговорюватимуться на Національній раді реформ і про співпрацю в цьому напрямку ми сьогодні також говорили з Президентом ЄБРР.

  Впевнений, все у нас вийде. Впевнений - все буде добре, дорогі співвітчизники!

  Слава Україні!

(http://www.president.gov.ua/news/vistup-prezidenta-pid-chas-zahodiv-u-zvyazku-z-30-mi-rokovin-37042 )