Відмінною характеристикою нинішнього вегетаційного періоду являється великий різнобій в фазах розвитку та висоті однорідних с/г культур, що обумовлено здебільшого різними строками посіву. Переважно через ранні строки сівби фазовий розвиток проходив з випередженням багаторічних строків. В першій п’ятиденці декади зниження середньодобових температур нижче +15? були несприятливими для росту та розвитку майже усіх с/г культур, особливо теплолюбних.

Перезволоження ґрунту та загущеність в окремих господарствах викликали полягання посівів озимих зернових культур, ярого ячменю., вівса, кукурудзи, соняшнику. Надмірні опади призвели до вимивання поживних речовин з орного шару ґрунту, що потребує додаткового підживлення с/г культур.
  Станом на 20 червня сума ефективних температур повітря вище +5? була в межах 780-790?, що вище норми на 50-105?, вище +10? - 385-420?, що перевищує норму на 45-70?, вище +15 становила 80-110?, що на 5-25? нижче норми.
За визначенням метеостанцій області, станом на 18 червня запаси продуктивної вологи під всіма с/г культурами на Вінниччині були надлишкові та оптимальні.
  Під озимою пшеницею в орному шарі ґрунту запаси становили 13-28 мм, в метровому 62-121 мм. На полях під ярими зерновими культурами запаси в 0-20 см шарі 11-26 мм, в 0-100 см шарі 67-135 мм. Запаси вологи під технічними культурами (цукровий буряк, соняшник, ріпак) відповідно становили 15-31 мм та 114-165 мм. На полях під пізніми с/г культурами (кукурудза, гречка ) запаси продуктивної вологи в орному шарі ґрунту становили 16-35 мм, в метровому шарі 116-174 мм.
Проходить масовий літ червневого хруща.
  Розпочався літ кукурудзяного стеблового метелика, одиничні екземпляри якого виявляються на площах кукурудзи. Через 3-5 днів після вильоту самиці відкладатимуть яйця, розміщуючи їх купками по 15-20 шт. зісподу листків. Необхідний випуск трихограми у 2 строки: на початку і в період масового відкладання яєць метеликом за норми 50-100 тис. самиць/га.
  Продовжується літ I покоління підгризаючих та листогризучих совок. На світлопастку уловлюється 1-2 екз. озимої, окличної, капустяної, 1-3 екз. совки С-чорне, 6 екз. городньої. В посівах цукрових буряків, багаторічних трав на 10 кроків злітає 1-3 метелика совки-гамми. Інтенсивність льоту в основному визначалася високими температурами повітря з осередковим впливом опадів зливового характеру з градом та шквалами.
  Продовжується шкідливість гусениць совки-гамми, які за чисельності 0,4-1 екз./м2 шкодять багаторічним травам та переважно в крайових смугах - цукровим бурякам і соняшнику.
Шкідники та хвороби зернових, зернобобових та круп’яних культур
  Погодні умови сприяють вегетації озимих та ярих зернових культур та частково стримують розвиток шкідників, особливо сисних.
Хлібні жуки повсюди продовжують заселення крайових смуг у чисельності 0,2-0,5 (озима пшениця) та 0,1 (озимий ячмінь) екз./м2, пошкодивши 0,1-0,2% рослин у слабкому ступені. Чисельність їх буде збільшуватися, що вимагає постійного моніторингу фітосанітарного стану посівів.
  Хлібні клопи за нижчої порівняно з минулим роком через погодні умови щільності продовжують живлення та відкладання яєць. Імаго (0,1-1 екз./м2) та личинками (0,1-3 екз./м2) шкідливої черепашки, елії гостроголової пошкоджено 1-4% рослин озимих пшениці та ячменю. На ярині розвиваються поки що дорослі клопи (0,2-0,3 екз./м2).
  Прохолодна погода спричинила подовження періоду розвитку злакових п’явиць: на посівах продовжується живлення жуків (0,1-1 екз./м2), відкладання яєць, відродження личинок (0,3-3 екз./м2). Розпочалося залялькування личинок п’явиць, які пошкодили в слабкому ступені 3-10% рослин озимини і ярини.
  Повсюдно спостерігається змивання з рослин і загибель імаго та личинок злакових попелиць, що стримує їх розселення. Живлення цих фітофагів триває на 8-20% стебел та 4-6% колосся озимої пшениці, 4-20% озимого та 3-5% стебел ярого ячменю за чисельності 5-32 екз./стебло та 8-15 екз./колос. Існуюча кількість ентомофагів (4-6 екз./росл.) обумовлює зниження чисельності і шкідливості попелиць у посівах.
  Продовжується живлення імаго (1-4 екз./колос) та відродження на озимині личинок пшеничного трипса (1-3 екз./колос), які заселили 2-10% колосся.
  Агрокліматичні умови сприяли прогресуванню листостеблових інфекцій і хвороб колосу. Повсюди на полях переважають плямистості (гельмінтоспоріоз, септоріоз) і нальоти (борошниста роса), але їх розвиток призупиняють фунгіцидні обробки.
  Борошниста роса продовжує масовий розвиток в посівах озимих (5-35% рослин) і ярих (4-10% рослин) зернових культур. Наростає ураженість рослин озимої пшениці септоріозом, ознаки якого спостерігаються на 3-15% рослин. Повсюди, насамперед на посівах, де не проведено захист колосу, продовжується ураження і розвиток на колосі збудників фузаріозу (0,2-1%), септоріозу (0,5%). Місцями розпочався розвиток оливкової плісняви (1-2% колосся).
  В умовах, що складаються, за наявності небезпеки розвитку фузаріозу колосу (істотний термін, що пройшов після застосування попередніх заходів; сильно розвинуті, високорослі, загущені, полеглі посіви з підвищеним азотним рівнем живлення, на яких не застосовувалися регулятори росту рослин; випадання надмірної кількості опадів та перезволоження ґрунту, що особливо характерно для південної та східної частин області; на посівах, розміщених по колосовим попередникам та кукурудзі на зерно або межуючих з такими площами, при наявності рослинних решток після поверхневого обробітку ґрунту), слід провести заходи захисту у фазі наливу-молочної стиглості зерна дозволеними фунгіцидами, суворо дотримуючись регламентів застосування препаратів (зокрема, строків останньої обробки до збирання урожаю), санітарних вимог та вимог охорони праці й навколишнього середовища. Найефективнішими є фунгіциди із групи триазолів в різних сполученнях (Абакус, мк.е., 1,25-1,75 л/га, Аліот, КЕ, 0,4-0,5 л/га, Альто Супер 330 ЕС, к.е., 0,4-0,5 л/га, Амістар Екстра 280 SC, КС, 0,5-0,75 л/га, Амістар Тріо 255 ЕС, КЕ, 1 л/га, Віртуоз, КЕ, 0,4-0,5 л/га, Замір 400, ВЕ, 1–1,5 л/га, Імпакт Т, к.с., 1 л/га, Колосаль Про, МЕ, 0,3-0,4 л/га, Солігор 425 ЕС, КЕ, 0,9-1 л/га, Тебукур 250, ЕВ, 1,0 л/га, Тілмор 240 ЕС, КЕ, 1,0-1,5 л/га, Фолікур 250 ЕW, ЕВ, 1 л/га, Рекс Дуо, к.с., 0,5-0,6 л/га) та фунгіциди на основі прохлораза (Бампер Супер 490, КЕ, 0,8-1,2 л/га, Імпера Голд 490, к.е., 0,8–1,2 л/га, Супрім 400, в.е.,0,75-1,5 л/га). Ефективну дію проти фузаріозу мають також діючі речовини метконазол, флудиоксоніл, препарати Ліндер Топ, КЕ, 1,0-2,0 л/га (фенпропідин+епоксиконазол), Тілт Турбо 575 ЕС, КЕ, 0,8-1,0 л/га (фенпропідин+пропіконазол). Може бути доцільне застосування бакових сумішей (наприклад, Топсін-М 500, КС (тіофанат-метил), 0,8 л/га + Ікарус 250, ВЕ (тебуконазол, 250 г/л), 0,8 л/га. Сприяють зменшенню ураженості хворобами і обробки біопрепаратами – Агат 25-К (30 г/га), Бізар, Гуапсин, Сезар (4-6 л/га), Планриз БТ (1-3 л/га), Псевдобактерін-2 (0,5 л/га) та інші.
  Високої ефективності дії фунгіцидів можливо досягти лише в разі доброго змочування та якісного покриття поверхні колоса, для чого рекомендується використовувати двоплощинні форсунки та достатню, не менше 200-250 л/га, кількість води.
Ярий та озимий ячмені майже повсюди потерпають від гельмінтоспоріозу, який уразив 85-87% площ, 11-46% рослин з розвитком хвороби 0,2-1%
  Починаючи з крайових смуг, продовжується заселення кукурудзи злаковою попелицею - заселено 1-5% рослин з чисельністю 4-8 екз./рослину. Слід відмітити високу чисельність золотоочки, чисельність імаго якої складає 15-20 екз./10кр.
  Повсюди продовжується розвиток кореневих гнилей (5, в осередках до 50% рослин), поширюється аскохітоз (4% рослин), подекуди розвиваються пероноспороз (15-20% рослин), сіра гниль (в осередках до 50% рослин і 5-8% листків за розвитку 2%).
Рослини сої за розвитку 0,1-0,2% уражуються церкоспорозом (14-20% рослин), аскохітозом (1-2% рослин), альтернаріозом (1-3% рослин), пероноспорозом (2% рослин), бактеріальним опіком (10-15% рослин). З шкідників на посівах виявляються попелиці, які слабко заселили 2-3% рослин.
На деяких посівах гречки, зокрема, в Іллінецькому районі (сорт Оранта), пероноспорозом уражено 12-15% рослин за розвитку хвороби 0,1%.
                                             Шкідники цукрових буряків
  Бурякові плантації продовжує заселяти бурякова листкова попелиця, заселено 2-5% рослин з чисельністю 5-17 екз./рослину. Бурякова мінуюча муха в умовах цьогорічної вегетації набула поширення на 82% обстежених площ, заселивши і пошкодивши 1-2% рослин.
Продовжується слабка шкідливість щитоносок на 1-3% рослин за чисельності імаго і личинок 0,1-1 екз./м2.
                                             Шкідники та хвороби ріпаку
  На озимому ріпаку продовжують розвиток личинки стручкової галиці (9-22 екз./стручок на 3% рослин) та ріпакового насіннєвого прихованохоботника (1-2 екз./рослину). Збільшується поширеність капустяної попелиці, що за чисельності 12-22 екз./рослину заселила 3-5% рослин. На листі продовжується розвиток плямистостей – фомозу (3-5% рослин), альтернаріозу (2-3% рослин).
Хвороби та шкідники соняшнику
  Листки нижнього, а на деяких площах півдня області – середнього ярусу 5-50% рослин соняшника уражує фомоз. Продовжується інтенсивний розвиток пероноспорозу, який виявляється на 3-15% рослин. Збудник пероноспорозу уразив 25-100% площ, 6-15% рослин, з розвитком хвороби 0,5-1%. Загинуло до 3% рослин. Стебловою формою білої гнилі уражено 0,3-0,5% рослин.
Під час масового відкладання яєць лускокрилими випускають яйцеїда-трихограму.
  Перед цвітінням проти клопів (2 екз./кошик), попелиць (при заселенні більше 20% рослин з 40-50 особинами на кожній та відсутності ентомофагів) слід застосувати Децис ф-Люкс, к.е., 0,4-0,7 л/га, Енжіо 247 SС, к.с., 0,18 л/га, Кораген 20, КС, 0,15 л/га, або аналоги відповідно Переліку.
  Обробки Аканто плюс 28, КС, 0,5-1,0 л/га, Амістаром екстра 280 SC, КС, 0,75-1,0 л/га, Дерозалом, 500 SC, КС, 0,5 л/га, Колфуго Супер. в.с., 2,0 л/га, Тайтлом 50, в.г., Таносом 50, в.г, 0,4-0,6 кг/га проводять до початку цвітіння в разі появи ознак фомопсису та інших плямистостей.
   Дощі стримували зростання чисельності, а подекуди призвели до майже повного знищення попелиць, чисельність яких складає 5-35 екз./росл. Місцями відзначається висока чисельність ентомофагів – личинок сонечка, яких нараховується 5-6 екз./рослину.
Шкідники та хвороби картоплі
  Погодні умови сприяють повсюдному інтенсивному розвитку фітофторозу та альтернаріозу на посадках картоплі. Хворобами уражено до 4-12% рослин за розвитку 0,2%. На томатах альтернаріоз проявився на 10-20% рослин, а фітофтороз поки що уразив до 2% рослин.
На площах картоплі продовжується розвиток колорадського жука, розпочалося залялькування личинок. Шкідником на 100% обстежених площ заселено 4-20% кущів з 1-4 жуками та 3-24 личинками на кущ. На томатах фітофагом заселено і пошкоджено в різних ступенях 4-7% кущів з чисельністю 1 імаго, 5 личинок на рослину.
  Триває літ метеликів капустяної молі. Інтенсивність його значно зменшилася і становить 2-5 екз./10 кроків. На посадках капусти в приватному секторі гусеницями капустяної молі заселено до 30% рослин по 2–3 гусениці.
  В приватному секторі на посадках цибулі спостерігається розвиток пероноспорозу. Хворобою уражено 1-30% рослин за розвитку 0,1-0,5%. Із системних фунгіцидів проти пероноспорозу використовують Акробат МЦ, в.г., 2,0 кг/га, Альєтт 80 WP, ЗП, 1,2-2,0 кг/га, Квадріс 250 SC, к.с, 0,6 л/га, Ридоміл Голд МЦ 68 WG, в.г., 2,5 кг/га (крім цибулі на перо); з контактних: Полірам, ДФ, в.г., 2-2,5 кг/га, інші препарати відповідно до Переліку.
Шкідники саду
  В плодових насадженнях триває літ метеликів, відкладання яєць та шкідливість гусениць яблуневої плодожерки. На феромонну пастку в ніч з 22 на 23 червня вловилося 66 екз. метеликів, що є, найімовірніше, піком льоту. Личинками пошкоджено 1-9% плодів.
Зелена яблунева попелиця в слабкому ступені пошкодила 5-50% дерев, на яких нараховується 5-35 екз. личинок на листок. Бурий плодовий кліщ заселив 2-10% дерев, 1-4% листків по 1-2 екз./листок.
  Погодні умови сприяють розвитку борошнистої роси і парші в садах. Борошнистою росою уражено 7-18% дерев, 3-11% листків за розвитку хвороби 0,1-0,4%. Паршею уражено 5-10% дерев, 2-5% листя, 2% плодів за розвитку 0,1-0,3%.
Шкідники запасів
  Напередодні початку жнив та завантаження складських приміщень необхідно терміново провести їх огляд на наявність та аналіз видового складу шкідливих організмів - шкідників запасів. Запорукою надійного зберігання зібраного урожаю є правильне, з врахуванням видового складу фітофагів, застосування дезінсекції. Найефективнішим методом дезінсекції є фумігація. За неможливості проведення фумігаційних робіт застосовують вологий або аерозольний спосіб з використанням дозволених Переліком препаратів. Комплексна аерозольно-газова обробка місць зберігання продукції рослинництва - універсальний комплекс заходів дезінсекції, що дозволяє швидко і ефективно повністю знешкоджувати незавантажені сховища, підготувавши їх таким чином до прийому і переробки продукції нового урожаю. Роботи по знезараженню сховищ, місткостей та продукції рослинного походження у Вінницькій області проводять організації, які мають дозвільні документи, а спеціалісти пройшли відповідне навчання.
Державний фітосанітарний інспектор Дикун В.В.

Головний фахівець відділу фітосанітарного моніторингу ДУ „Вінницька обласна фітосанітарна лабораторія” Кривонос К.Г