В багаторічних насадженнях області з 3 декади травня проходить літ яблуневої плодожерки. Спочатку його інтенсивність становила 1-7 метеликів, а з підвищенням температури в середині червня зросла до 30-66 екз./ніч на феромонну пастку. В ніч з 29 на 30 червня уловилось 69 екз. метеликів, що свідчить про розтягнутість періоду льоту за агрокліматичних умов поточного року. З огляду на це, необхідно скоректувати заплановані заходи захисту з метою недопущення пошкодження плодожеркою урожаю через закінчення захисної дії попередніх обробок.

   Для боротьби з яблуневою плодожеркою застосовують хімічний або біологічний методи. Біологічний метод (випуск яйцеїда-трихограми) застосовується для зменшення пестицидного навантаження на довкілля та отримання екологічно чистої продукції. Випуск трихограми здійснюють у два строки - на початку відкладання яєць та приблизно через 7 днів в період масової яйцекладки у нормі по 50 тис самиць/га. Можна практикувати і трьохразовий випуск в тих же нормах – на початку відкладання яєць, на початку масового відкладання і через 5-7 днів після другого. Випускають трихограму в ранкові години у теплу безвітряну погоду.

  На початку (в разі відлову феромонною пасткою 5 метеликів яблуневої плодожерки за 7 днів спостережень) - під час масового відкладання яєць, проводять обробки інсектицидами - регуляторами росту комах - номолтом, к.с., 0,5-0,7 л/га (додатково діє на листокруток), матчем, к.е., 1,0 л/га (також активний проти листокруток, молей), люфоксом, к.е., 1,0 л/га (додаткова дія на кліщів, щитівок, листокруток), рімоном, к.е., 0,6 л/га. Ці препарати мають стерилянтний ефект (стерилізують імаго), овіцидну дію (знищують яйця) та безпосередньо ларвіцидну дію (знищують личинок).

  Першу обробку класичними інсектицидами, дія яких направлена на знищення личинок, проводять на початку їх відродження (календарно відповідає даті, що настає через десять днів після потрапляння в феромонну пастку п'яти і більше метеликів за сім днів спостережень), а наступні обприскування - через три дні після потрапляння в пастку трьох і більше метеликів за сім днів спостережень, але не раніше, як інсектицид (хімічний або біологічний) від попереднього обприскування втратить токсичність.

Сигналізаційне повідомлення про кукурудзяного стеблового метелика

   В агроценозах області проходить літ стеблового кукурудзяного метелика. Інтенсивність льоту на світлопастку становить 1 екз. за ніч. В південних районах розпочалося відкладання яєць фітофагом, виявляються одиничні яйцекладки. Фенологія розвитку кукурудзяного метелика тісно пов’язана з фенологією основної кормової культури, тому метелики найбільше відкладають яйця на рослинах кукурудзи під час викидання волоті та цвітіння.

  Яйця відкладаються купками по 2-70 штук переважно на нижню сторону листків культурних та дикоростучих рослин, на качани та мітелки кукурудзи. В середньому самиця відкладає 250-350 яєць, максимально 1250. Фаза яйця продовжується 3-15 днів, а весь період яйцекладки – 15-25 днів, причому основна маса яєць відкладається в першій половині цього терміну.

  Тому, з метою запобігання поширення шкідника господарствам слід терміново приступити до випуску трихограми в кількості 50-100 тис. самиць на 1 га. Важливе значення має проведення повторного випуску трихограми в період масового відкладання яєць (приблизно через 2 тижні після початку, залежно від погодно-кліматичних умов). Цей захід буде ефективний і в боротьбі з бавовниковою совкою, чисельність і шкідливість якої в останні роки значно збільшилась.

  Обприскування хімічними препаратами проводиться в разі неможливості випуску яйцеїда-трихограми за наявності більше 18% рослин з яйцекладками або більше 6-8% рослин з гусеницями кукурудзяного метелика або бавовникової совки І та ІІ віків. На кукурудзі використовують дозволені препарати Децис ф-Люкс, 0,4-0,7 л/га, Борей, 0,12-0,14 л/га, Кайзо, 0,3 л/га, Карате 050ЕС, 0,2 л/га, Карате Зеон, 0,2 л/га, Кораген 20, 0,15 л/га з суворим дотриманням регламентів обробітку та вимог санітарної безпеки, охорони праці й навколишнього середовища.

  Державний фітосанітарний інспектор                                       Дикун В.В.

   Головний фахівець відділу фітосанітарного моніторингу  ДУ „Вінницька обласна фітосанітарна лабораторія”     Кривонос К.Г.