Опустелювання – це один з найбільш тривожних світових процесів деградації навколишнього середовища, яке характеризується пониженням природно-ресурсного потенціалу території нижче допустимого рівня, що зумовлює деградацію рослинного покриву, погіршення продуктивності земель та може призвести до утворення умов аналогічних пустельним (понад 25 % відбувається з антропогенних причин).

Воно загрожує здоров’ю та джерелам засобів для співіснування більше 1 млрд. людей. Щороку опустелювання і посуха призводять до втрат сільськогосподарської продукції орієнтовно на суму в 42 млрд. дол. США.

Деградація земель характеризується висушуванням землі, в'яненням рослинності, зниженням в’язкості грунту, в результаті чого стає можливою швидка вітрова ерозія та утворення пилових бур. Опустелювання відноситься до наслідків кліматичних змін, що важко компенсуються, так як на відновлення одного умовного сантиметра родючого грунтового покриву необхідно в середньому від 70 до 150 років.

На території України природні пустелі відсутні. Розташовані в Херсонської області “Олешківські піски” площею понад 160 тис. га за своїми ознаками можуть бути віднесені до напівпустель.

Нераціональна система землекористування призвела до тяжких екологічних наслідків, а саме:  наявності таких проявів деградації земель як ерозія, техногенне забруднення, вторинне осолонцювання, підтоплення та зсуви ґрунтів.

Високий рівень розорюваності угідь, в тому числі, на схилах, значне розширення посівів просапних культур та практично повне припинення виконання комплексу робіт по захисту ґрунтів, порушення системи обробітку ґрунту приводить до погіршення стану земель.

В результаті використання важкої техніки відбувається ущільнення ґрунту, розвиваються ерозійні процеси, надмірне використання добрив призводить до засолення ґрунтів, разом з тим, з року-в-рік родючість зменшується, однією з причин чого є виніс з полів родючого шару ґрунту. На даний час великий відсоток земель являються розораними і знаходяться в постійній експлуатації.

Природними чинниками, що викликають розвиток зсувів на території району є: геологічна побудова, гідрогеологічні умови, рельєф місцевості, клімат, інтенсивність і контрастність неотектонічних рухів. В той же час такі процеси, як ерозія та абразія, порушують рівновагу схилу і виступають також одним з основних чинників зсувних процесів.

Вирішення проблем, пов'язаних із раціональним використанням і охороною земель, зокрема, боротьба з опустелюванням та деградацією земель здійснюється шляхом:

- зменшення змиву і розмиву ґрунтів, захисту населених пунктів, сільськогосподарських угідь та виробничих об'єктів від підтоплення і затоплення шляхом будівництва нових та реконструкції існуючих протиерозійних, гідротехнічних, берегоукріплювальних, протизсувних та інших споруд, забезпечення їх надійності;

- впровадження ґрунтозахисної системи землеробства з контурно-меліоративною організацією території;

- впровадження науково-обгрунтованих сівозмін, біологічного землеробства, прогресивних технологій збереження та відтворення родючості грунтів;

- запобігання деградаційним процесам ґрунтового покриву на найбільш ерозійно небезпечних територіях, зокрема, на землях сільськогосподарського призначення, консервація деградованих, малопродуктивних та техногенно забруднених земель;

- створення та відновлення полезахисних лісових смуг, захисних лісових насаджень на землях сільськогосподарського призначення (у ярах, балках, на пісках, уздовж берегів річок, водойм та на деградованих і забруднених сільськогосподарських угіддях);

- розроблення схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель з метою визначення перспективи щодо використання та охорони земель та для підготовки обґрунтованих пропозицій у галузі земельних відносин.

 

Відділ агропромислового розвитку районної державної адміністрації