Ознакою високого розвитку суспільства є толерантне, гуманне ставлення до соціально незахищених категорій своїх громадян, зокрема дітей. Соціально незахищені категорії дітей  - це  діти-сироти та діти позбавлені батьківського піклування, діти, які перебувають у складних життєвих обставинах, діти з багатодітних та малозабезпечених родин, діти, які мають інвалідність, діти, які виховуються одинокими батьком або матір’ю.

Діти цих категорій мають такі самі права як і всі інші громадяни, проте потребують підвищеної уваги, турботи та підтримки як з боку держави, так і з боку суспільства.

В цілому наше суспільство проявляє свідомість в даному питанні та має позитивне ставлення до цих дітей, проте іноді, в повсякденному житті, доводиться бачити протилежне: байдужість, черствість, бажання дистанціюватись від чужих проблем. Але, як би банально це не звучало,чужих дітей не буває. Дуже добре розумієш суть цього вислову, коли звертаєш увагу на те, як вирішують подібні проблеми в інших європейських країнах, де  держава  та суспільство не залишають знедолених дітей за бортом повноцінного життя.

У теперішній час, наша держава докладає зусиль для подолання даної проблеми, шукає нові підходи до її вирішення. Інклюзивна освіта, деінституалізація  – такі кроки вже дають позитивні результати. Потрібно також змінювати  ставлення суспільства до тих дітей, що найбільше потребують соціального захисту та підтримки. Кожен з нас повинен переосмислити своє відношення та не бути байдужим. Важливо формувати толерантність у здорових дітей по відношенню до дітей з обмеженими можливостями, пояснювати це словами та демонструвати це власним прикладом.  Навчайте дітей з повагою і розумінням ставитися до однолітків з соціально-незахищених категорій, адже діти, і не тільки рідні, це наше майбутнє.

Служба у справах дітей