В Україні ехінококоз реєструється щорічно, переважно в південних  областях (Одеська, Миколаївська, Херсонська), а в інших регіонах  країни  реєструються поодинокі випадки (до 5-10 випадків в рік), однак, майже кожний випадок має тяжкий хронічний перебіг хвороби та приводить до інвалідізації. На щастя,   у  Немирівському районі  останні роки  ця недуга не реєструвалась.

«Наповнена водою печінка» - так визначив Гіппократ цю хворобу, відому з давних-давен.
 Виявилось, що збудником ехінококозу людини, є стрічковий гельмінт, який паразитує в кишечнику собаки (вовків, лисиць, песців). З випорожненнями цих тварин виділяються членики, наповнені яйцями, які потрапляють в грунт, можуть самостійно пересуватись по поверхні, забруднюючи зовнішнє середовище, воду, траву, садовину, городину тощо. Членики можуть також самостійно виповзати із задньопрохідного отвору тварини, пересуватись по її шерсті та залишати на ній яйця. Живуть ехінококи в кишківнику собаки один рік, але вже через три місяці після її зараження, починається виділення члеників та яєць у великій кількості.

    Подальший розвиток яєць відбувається в організмі людини, а також багатьох травоїдних тварин, свиней, гризунів. З яйця у просвіті кишківника вивільнюється онкосфера, яка потрапляє у кровоносне русло. Током крові вона, найчастіше, заноситься у печінку, а також у легені, селезінку, нирки та інші органи. Онкосфера починає повільно рости, перетворюючись у ехінококову кісту, пухир, який може досягти розміру голівки новонародженої дитини, що є серйозною загрозою для життя людини.

Згодом, до загальних ознак хвороби – нездужання, слабкість, нудота, погіршення апетиту, алергічний висип, шкірний свербіж, приєднуються місцеві симптоми, що свідчить про ушкодження того чи іншого органа: біль в ділянці печінки, грудної клітини, жовтяниця, кашель з виділенням мокроти з кров’ю, підвищення температури та інше. Діагноз ґрунтується на підставі скарг хворого, клініко-діагностичних досліджень та епіданамнезу. Основним методом лікування - є хірургічний. Слід добре пам’ятати: ефективність цього методу  вища на ранніх стадіях хвороби.

 В організмі тварин: свиней, овець, великої рогатої худоби та інших, хвороба протікає так, як і у людини. Людина може виявити, що у неї є хвора свиня чи велика рогата худоба лише після забою, коли на легенях чи печінці тварин знаходить пухирі, наповнені рідиною. Ці органи не можна згодовувати собаці, вони підлягають утилізації. Але, іноді, особливо в приватному господарстві, ушкодженими кистами органами «пригощають» свою собаку, не розуміючи, що заражають її ехінококозом. А хвора собака, в свою чергу, заражає людину.

 Основну роль у зараженні ехінококозом людини відіграє її близьке побутове спілкування з інвазованою собакою,  яйця ехінокока можуть потрапити в організм людини при облизуванні собакою рук хазяїна, обличчя, посуду. 

 З метою попередження зараження людини слід упорядкувати контакт з домашніми та безпритульними собаками, а також іншими тваринами; не допускати їх до їжі та посуду людини; проводити дегельмінтизацію собак. Важливим елементом в системі заходів з профілактики ехінококозу є дотримання правил особистої гігієни, ретельно мити руки перед їжею, мити руки після контакту з собакою, мити овочі, ягоди, фрукти, городину перед їх споживанням. 

Бережіть себе та своїх близьких!

 

 

Немирівський міжрайонний відділ лабораторних досліджень