Із внесенням змін до законодавства про пенсійне забезпечення вагомого значення набув страховий стаж. Саме наявність необхідних років страхового стажу визначає право особи на пенсійне забезпечення.

Для зарахування фізособам-підприємцям повного місяця до страхового стажу необхідно сплачувати ЄСВ в сумі, не меншій мінімального страхового внеску, а також не забувати про звітність про нарахування ЄСВ.

Фізособи-підприємці часто намагаються уникнути сплати ЄСВ, але таким чином позбавляють себе майбутньої пенсії та інших соціальних гарантій.

Порядок обчислення страхового стажу визначено статтею 24 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».

За ним страховий стаж - це період, за який сплачувались внески на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, у розмірі не менше мінімального.

Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховують до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше.

Ще одним важливим чинником, від якого залежить повнота зарахування страхового стажу і, відповідно, розмір пенсії, є відсутність заборгованості по страхових або єдиному внесках.

Пенсійний Фонд наголошує, що період, за який наявна заборгованість з ЄСВ, не буде зарахованим до страхового стажу до повного погашення боргу.

Несплата внесків не дає можливості зарахувати періоди трудової діяльності до страхового стажу, тому варто замислитись приватним підприємцям стосовно розмірів декларування своїх доходів та відповідно до них сплаченого єдиного внеску, а найманим працівникам необхідно вимагати від роботодавців офіційного працевлаштування і не погоджуватися на виплату зарплати в «конверті».