Із внесенням змін до законодавства про пенсійне забезпечення вагомого значення набув страховий стаж. Саме наявність необхідних років страхового стажу визначає право особи на пенсійне забезпечення. З 1 січня 2020 року для виходу на пенсію у віці 60 років необхідно мати 27 років страхового стажу.

 

Порядок обчислення страхового стажу визначено статтею 24 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».

За ним страховий стаж - це період, за який сплачувались внески на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, у розмірі не менше мінімального.

У разі, коли роботодавець з якихось причин не сплачує внески на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за своїх найманих працівників, страховий стаж за періоди несплати не нараховується. Зазвичай це відбувається, коли працівнику платять зарплату в “конвертах”.

Якщо ж сума нарахованої заробітної плати, з якої сплачено страхові внески, менше мінімального рівня, страховий стаж становить неповний місяць і розраховується пропорційно нарахованої заробітної плати.

Для зарахування фізичним особам – підприємцям повного місяця до страхового стажу необхідно сплачувати ЄСВ в сумі, не меншій мінімального страхового внеску, а також не забувати про звітність про нарахування ЄСВ.

Ще одним важливим чинником, від якого залежить повнота зарахування страхового стажу і, відповідно, розмір пенсії, є відсутність заборгованості по страхових або єдиному внесках. Періоди, за який наявна заборгованість, не будуть зараховані до страхового стажу до повного погашення боргу.