Давно відомо, що вода є одним з найважливіших факторів навколишнього середовища, необхідним не тільки для життя людини, але тварин і рослин.

В цілому організм людини на 70 % складається з води. Якщо без їжі людина може прожити кілька тижнів,то без води – лише кілька днів. Вода – це основа всього сущого, основа життя і здоров’я.

Нині актуальною проблемою залишається забезпечення якісною питною водою населення, адже підґрунтові води не завжди відповідають діючим стандартам і санітарним нормативним вимогам до питної води.

У відповідності до вимог ДСанПіНу 2.2.4-171-10 «Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною» питна вода повинна бути безпечною в епідемічному та радіаційному відношенні, мати сприятливі органолептичні властивості та нешкідливий хімічний склад.

За даними всесвітньої організації охорони здоров’я більше 80% відомих сьогодні хвороб пов’язано з незадовільною якістю питної води.

Забруднена питна вода згубно впливає на здоров ’я людини. Мільярди вірусів і бактерій у воді призводять до спалахів інфекційних захворювань, а токсичні речовини – до масових отруєнь. Так, по причині вживання неякісної води в 2016 році в м.Ізмаїл Одеської області постраждали 678 осіб, із них – 386 дітей.

Значна кількість хвороб людини пов’язана із незадовільною якістю питної води і порушенням санітарно-гігієнічних норм водопостачання. Вживання недоброякісної питної води (2-2,5л на добу однією людиною) суттєво погіршує стан здоров ’я, зумовлюючи виникнення специфічних хвороб.

Основним джерелом водозабезпечення сільського населення є шахтні колодязі, які живляться водою за рахунок підґрунтових та грунтових вод. Ці водоносні горизонти утворюються за рахунок фільтрації атмосферних опадів через грунт.

Хімічний склад та якість такої води є надбанням для кожної конкретної місцевості і геологічних порід, а бактеріологічне забруднення грунтових вод залежить від ступеню забрудненості грунту, через який здійснюється фільтрація води.

Якщо шар грунту тонкий (криниця неглибока) і забруднений органічними речовинами та бактеріями, то грунтова вода при фільтрації залишається небезпечною і в епідемічному відношенні.

Натомість, на якість води ще впливають сезонні фактори такі, як температура, кількість опадів, інші.

Державні санітарні правили і норми «Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною»( ДСанПіН 2.2.4-171-10 –п .1.1) обовя´зкові для виконання органами виконавчої влади, місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форми власності та підпорядкування, діяльність яких пов’язана з проектуванням, будівництвом та експлуатацією систем питного водопостачання, виробництвом та обігом питних вод, наглядом у сфері питного водопостачання населення, та громадянами.

Відповідно до вимог цих санітарних правил власники та балансоутримувачі джерел централізованого, локального водопостачання та громадських криниць повинні здійснювати систематичний виробничий контроль безпечності та якості питної води від місця водозабору до місця її споживання. Відповідно до ст. 18 Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» органи виконавчої влади, місцевого і регіонального самоврядування зобов’язані забезпечити жителів міст та інших населених пунктів питною водою, кількість та якість якої повинні відповідати вимогам санітарних норм і державного стандарту.

Наразі мова йде про децентралізоване водопостачання сільських населених пунктів Немирівського району, мешканці яких користуються водою із громадських криниць. Балансоутримувачами колодязів громадського користування на селі є сільські ради, об’єднані територіальні громади, яких має цікавити в першу чергу якість води, яку споживає населення на підпорядкованій їм території, особливо новонароджені та діти до 3-х років. На жаль, не всіх керівників це турбує і вони не проявляють ініціативу щодо співпраці моніторингу якості питної води, накопичення та аналіз даних для відповідних висновків, надання рекомендацій щодо покращення її якості.

Так, впродовж останніх декількох років не доставлялась питна вода для лабораторних досліджень із громадських криниць сіл: Вовчок, В.Кропивна, Боблів, Грабівці, Ометинці, Коржівка, Скрицьке, Семенки, Гриненки, Головеньки, Н.Кропивна, Дубовець, Чаульське, Гунька, Язвинки, Брацлав, Монастирське, Обідне, Кудлаї, Червоне, Новоселівка, Юрківці. Головам цих сіл байдуже - яку воду споживають мешканці, а особливо малеча.

Станом на вересень поточного року голови 9-ти громад Немирівського району не проявили бажання дослідити якість питної води із громадських криниць: с.Гунька, Язвинки, Монастирське, Обідне, Кудлаї, Червоне, Новоселівка, Юрківці та смт Брацлав, що їм пропонувалось.

Лабораторіями міжрайвідділу у минулому році була досліджена 271 проба води із джерел децентралізованого водопостачання на мікробіологічний аналіз, з яких 96 проб (35%) не відповідали санітарним вимогам. Із числа всіх досліджених - 135 проб – із криниць громадського користування, з яких 55 проб – не відповідали стандарту (41%).

На санітарно-хімічний аналіз в 2019 році досліджено 249 проб води із джерел децентралізованого водопостачання, з яких 162 проби (65%) не відповідали санітарним вимогам за вмістом нітратів. Із числа всіх досліджених 122 проби – із криниць громадського користування, 83 з яких – не відповідали стандарту (68%).

Щороку, стабільно іде зменшення кількості досліджених проб води із колодязів громадського користування. Так якщо у 2018 році було досліджено 148 проб, то у 2019 році – 102, а за 9 місяців 2020 року всього 76 проб. Однією із причин є те, що керівники громад зменшують кількість криниць громадського користування по селах з різних причин (не стало води в криницях, зменшилась кількість водокористувачів – менше 3-х сімей, ін..).аби якимось чином економити час, можливо кошти. Так, якщо в 2017 році по району рахувалось, згідно даних інвентаризації від голів громад 264 криниці громадського користування, то в 2018 році їх залишилось 209, а станом на 01.01.2019 року - 140 криниць, або на 124 менше в порівнянні з 2017 роком. Не проводиться тампонаж колодязів, які залишились без води. Підводячи підсумок, слід зазначити, що єдиним методом оцінити якість та безпечність питної води – це проводити лабораторні дослідження. Адже, мікробне забруднення чи значна кількість певних хімічних домішок не змінюють суттєво органолептичних властивостей води (смак, запах, колір), а відповідно і не викликають підозри щодо її безпечності, але можуть негативно впливати на стан здоров´я людини.