Йод — це мікроелемент, потрібний організму для створення гормонів щитоподібної залози, яка регулює наш метаболізм. Йод необхідний людині протягом усього життя. Нестача йоду в організмі призводить до затримки росту у дітей, порушення інтелектуальної активності, розвитку та обміну речовин.

Україна входить до переліку країн із недостатнім споживанням йоду.

Чим небезпечний дефіцит йоду?

Наслідки нестачі йоду в організмі:

- відчуття постійної втоми, слабкість, депресія;

- збільшення щитовидної залози (зоб);

- затримка росту у дітей;

- затримка інтелектуального розвитку у дітей;

- зниження розумової активності у дорослих;

- порушення обмінних процесів;

- загроза переривання вагітності ;

- неонатальний гіпотиреоз;

- рак щитовидної залози;

- погіршення пам’яті, слуху;

- підвищення холестерину;

- сухість шкіри, втрата її еластичності;

- порушення роботи кишківника;

- відчуття холоду;

- різке зниження чи підвищення маси тіла;

- набряки; - випадіння волосся тощо.

Через недостатній вміст йоду в ґрунтах регіонів України, віддалених від моря, гористих місцевостях, у низці прибережних регіонів тощо, мільйони українців щодня відчувають наслідки йододефіциту. Скільки потрібно йоду, щоби бути здоровим? Залежно від віку добова потреба в йоді складає від 90 до 300 мкг.

Для жінок така норма становить 150–300 мкг, а для чоловіків — до 300 мкг. Для дітей: 0–6 років — 90 мкг; 6–12 років — 120 мкг. Більшість мешканців України щодня споживає лише 40–80 мкг йоду на добу! У зоні найбільшого ризику — Західна Україна та Чернігівська область, де споживання йоду найменше. У південних та східних областях нашої країни дефіцит йоду виражений не так сильно. Експерти ВООЗ вважають безпечною дозу йоду в 1 000 мкг (1 мг) на добу. У деяких країнах, наприклад у Японії, добове споживання йоду може досягати 20 мг на добу (20 000 мкг) через уживання морських водоростей та морепродуктів. В Австралії безпечним вважають споживання до 2 000 мкг йоду на добу для дорослих і до 1 000 мкг — для дітей. За все життя людина споживає близько 3–5 г йоду — приблизно одну чайну ложку.

Створити надлишок йоду в організмі досить складно, оскільки 95–98% йоду, що надходить в організм, виводиться із сечею, а 2–5% — через кишківник. Профілактика йододефіциту Існує кілька стратегій боротьби з йододефіцитом, найпоширенішою з яких є йодування солі.

Щоб уникнути йододефіциту, до щоденного раціону слід включити такі продукти:

- морепродукти (мідії, кальмари, креветки, ікру);

- білу рибу (минтай, хек, тріску та ін.); - морську капусту (ламінарію);

- овочі (картоплю, редиску, часник, буряк, томати, баклажани, спаржу, зелену цибулю, щавель, шпинат);

- фрукти (банани, апельсини, лимони, дині, ананаси, хурму, фейхоа);

- яйця, молоко, яловичину, волоські горіхи.

Найпростішою профілактикою дефіциту йоду в організмі є споживання йодованої солі, насиченої цим мікроелементом.

Отож для приготування щоденних страв замініть звичайну сіль на йодовану. Україна є однією з небагатьох країн, які не мають закону про обов’язкове йодування солі. Як свідчить досвід більше 140 країн світу, де така норма прописана в законодавстві, універсальне йодування харчової солі є найефективнішим і найдешевшим способом подолання йододефіциту.