Фітосанітарний стан посівів озимих культур, що ввійшли в зиму в Немирівському районі бажав би кращого. Під площі, які підлягають пересіву, підсіву (ремонту) озимих сільськогосподарських культур слід завчасно спланувати підбір сортів та закупівлю насіннєвого матеріалу. Досить часто аграрії закуповують насіння   сільськогосподарських культур імпортного виробництва.

  Імпорт насіння регулюється двома профільними законами, а саме: Законом України „Про насіння і садивний матеріал”, а також Законом України „Про карантин рослин”. Окрім приналежності даного насіння до сорту, включеного до Реєстру сортів, придатних для поширення в Україні, наявності сертифікатів країни експортера, відповідати вимогами до сортової чистоти й посівних якостей, необхідне відповідати фітосанітарним вимогам, передбаченим Законом України „Про карантин рослин”. Згідно статті 36 даного закону насіннєвий матеріал повинен бути вільним від карантинних організмів; супроводжуватися оригіналами фітосанітарних сертифікатів. В разі якщо імпортоване насіння було доставлене, або зберігалося, перепаковувалось чи розділялось в іншій країні, крім оригіналу фітосанітарного сертифікату на реекспорт він супроводжується оригіналом міжнародного фітосанітарного сертифіката з країни походження або його завіреної копії.

   Системне спостереження за станом посівів озимих культур дозволяє вчасно скоригувати заходи догляду за рослинами.     Своєчасність прийняття рішення щодо підсіву чи пересіву постраждалих полів має вирішальне значення для ефективного використання посівних площ. Визначити стан рослин озимих культур, рівень їх перезимівлі ще до відновлення вегетації дозволяє моніторинг посівів, діагностика їх життєздатності в зимові місяці. У зв’язку з цим в кожному господарстві важливо розробити систему діагностичних заходів для визначення стану рослин озимих культур за етапами зимівлі з метою оцінки життєздатності посівів і розробки заходів догляду за ними.

  Метод монолітів. Для визначення життєздатності рослин за цим методом із посівів озимих культур у місцях, позначених з осені віхами, вирубують моноліт ґрунту розміром 30х30 см, товщиною 15 см так, щоб у нього потрапили рослини з двох суміжних рядків. При відсутності снігового покриву відбирати та транспортувати моноліти слід особливо обережно, оскільки замерзлі рослини дуже ламкі і легко пошкоджуються, а в дні, коли температура повітря сягає нижче -14...-16оС, зразки відбирати не слід, тому що рослини можуть отримати додаткові пошкодження.

Моноліти розміщують у дерев'яні ящики відповідних розмірів, прикривають брезентом, мішковиною чи іншим теплоізолюючим матеріалом і транспортують у приміщення з температурою +5...+10оС для розморожування. Кожний моноліт супроводжується етикеткою, на якій зазначається культура, сорт, попередник, площа і номер поля, дата сівби. Обов’язково відмічається температура повітря під час взяття зразка, глибина снігового покриву, наявність, товщина та характер льодяної кірки. Ящики з монолітами прикривають зволоженою мішковиною чи іншим повітропроникним матеріалом і залишають до повного відтавання, як правило, для цього потрібно 1-1,5 діб. Після відтавання моноліти переносять у тепле, добре освітлене приміщення із температурою +17...+20оС. Надземну масу рослин зрізають ножицями на висоті 4-6 см від поверхні ґрунту, пустоти і тріщини засипають ґрунтом. Рослини поливають, підтримуючи достатню вологість ґрунту і не допускаючи його пересихання. Через 10 днів проводять попередню оцінку життєздатності рослин, а через 15-20 днів - остаточну  

 

 Розрахунок відсотка життєздатних рослин проводять за формулою:

 Х= (А : В) х 100,

де

Х - життєздатність посіву, %;

А - кількість живих рослин у пробі;

В - загальна кількість рослин у пробі.

  Проводячи обліки, до життєздатних слід відносити рослини, що активно утворюють нові листки та вузлові корені. Однак слід зауважити, що у слаборозвинених з осені рослин та в умовах недостатнього освітлення, а також на початку і в середині зими нові вузлові корені можуть не утворюватись, але при активному відростанні листових пластинок такі рослини слід відносити до життєздатних. Аналіз конуса росту відростаючих рослин під мікроскопом може дати більш надійне підтвердження їх життєвості.

 Протягом зими моноліти відбирають 25 січня, 20 лютого, 10 березня, а також після відчутних знижень температури чи впливу інших несприятливих чинників.

 Водний метод дозволяє швидше отримати оцінку стану рослин, а в умовах позитивних температур у зимовий період та незамерзлого ґрунту він є цілком надійним та достовірним. У 2-4 типових місцях поля вирубують або викопують рослини з двох суміжних рядків по 0,5 м. Рослини разом з грудками землі доставляють у приміщення та розморожують за тією ж схемою, що й моноліти. За температури в полі вищій від 0оС розморожування відсутнє. Потім їх відмивають водою кімнатної температури, обрізають корені на відстані 3-4 см, а пагони з листками на 5-6 см від вузлів кущення. Підготовлені таким чином зразки розміщують у неглибокі ємкості (тарелі, склянки, можна використати зрізані ПЕТ-пляшки) так, щоб рослини були занурені у воду на 2-3 см вище вузлів кущення. Зразки виставляють у добре освітлене приміщення із температурою 18-20оС, воду необхідно міняти кожні 2 дні. Вже через 2-3 дні у живих рослин помітне відростання листових пластинок і вузлових коренів. Остаточну оцінку можна проводити за 7 днів.

  Життєздатні рослини активно відростають, утворюють нові листки і корені, пошкоджені - відростають слабо і з часом припиняють ріст, а загиблі - не утворюють нових листків і коренів. Підрахунки проводять за тією ж формулою, що і при методі монолітів.

Оцінка життєздатності рослин

   Посіви з оцінкою 3 бала можливо ремонтувати ярим ячменем або тритикале за умови задовільного фітосанітарного стану, використовувати такий посів виключно на фуражні цілі; при меншій густоті рослин поле доцільно пересіяти.

   Таким чином, проведення моніторингу стану озимих культур у зимовий і ранньовесняний періоди дозволяє своєчасно визначити життєздатність посівів і спланувати заходи весняного догляду за ними - підживлення азотними добривами та регуляторами росту і мікроелементами, що особливо актуально на слабо розкущених з осені посівах; обробки фунгіцидами, інсектицидами та гербіцидами з метою отримання високого урожаю якісного зерна, а за необхідності, забезпечити господарства насінням ярих культур для ремонту чи пересіву площ.

   Для написання статті були використані Закон  України „Про насіння і садивний матеріал”, Закон  України „Про карантин рослин”, матеріали сайту   agro-business.com.ua  „Агробізнес сьогодні”

 Головний фахівець відділу фітосанітарного моніторингу

ДУ „Вінницька обласна фітосанітарна лабораторія”                           К.Г.Кривонос